Пентагон повинен підготувати військові сценарії проти Росії та Китаю

Пентагон повинен підготувати військові сценарії проти Росії та Китаю

Оригінал на сайті Forbes

Стратегічне планування Пентагону - це складна і густа суміш припущень та прогнозів, але найбільш дієвий її інгредієнт - все ж оперативні сценарії. Їхня важливість залежить від зміни адміністрації. До того ж загрози з'являються і зникають, але опис ситуацій, які треба враховувати Збройним силам США, відіграє ключову роль для визначення напрямків, куди підуть асигнування на оборону. На жаль, організаційна інерція і постійне змагання за бюджетні долари штовхають військові служби США до сценаріїв, які ґрунтуються на старих і дорогих програмах. А вороги Америки тим часом переходять до зовсім іншого типу війни.

Протягом останнього десятиліття Міністерство оборони природним чином зосередило свої плани на рівних противниках на кшталт Китаю і Росії та державах-вигнанцях із ядерною зброєю на зразок Північної Кореї.
В аналізі Міністерства оборони США переважають напружені конфлікти з цими противниками, але вони виходять із припущення, що гірші сценарії — наприклад, вторгнення на Тайвань — також охоплюють і випадки "менш тяжкі". Наприклад, тривалу блокаду південно-західних островів Японії або тривалу підводну загрозу біля узбережжя США.

Знаючи наголос нашого Міністерства оборони на бойові дії високої інтенсивності, наші потенційні противники методично розробляють стратегії і системи, щоб обійти переваги Збройних сил США. Вони хочуть скористатися їхніми вразливостями, уникаючи при цьому ситуацій, до яких готуються американські війська. Орієнтуючись на вузький набір високоінтенсивних конфліктів як основних загроз і надалі, Міністерство оборони може потрапити в пастку.

Нове поле битви

У межах своїх спроб обійти військову міць США китайські і російські військовики прагнуть зробити основним полем битви майбутнього конфлікту інформацію та ухвалення рішень. Концепції на кшталт "війни за знищення системи" Народно-визвольної армії Китаю або "війни нового покоління" російських збройних сил відряджають сили на електронне або фізичне псування джерел інформації та засобів зв'язку противника. Вони збираються ввести в наші системи неправдиві дані, які дезорієнтують сторону, яка захищається, та ускладнюють її розуміння ситуації.

У своїх гібридних кампаніях або кампаніях "сірої зони" китайські і російські збройні сили та воєнізовані формування поєднують інформаційні операції з ізоляцією противника, не допускаючи при цьому значного загострення конфронтації. Уникаючи дій, за якими неминуче будуть відповідні дії США, китайські і російські війська забезпечують собі перевагу в ухваленні рішень і позбавляють американське командування доступних варіантів.

Операції, орієнтовані на ухвалення рішень — на зразок тих, що проводять уряди КНР і Росії, — імовірно, стануть важливою формою конфлікту майбутнього, особливо в міру того, як зіткнення все частіше виходять із контексту великомасштабної битви за виживання, де вирішальним фактором стає виснаження противника.

Під завісу холодної війни революційний підхід Збройних сил США до високоточної війни ґрунтувався на сучасних на той момент технологіях передання даних, потайливості і керованої зброї. А противник готується до війни, орієнтованої на ухвалення рішень. Така війна може виявитися найефективнішим способом використання штучного інтелекту й автономних систем у військових цілях — на сьогоднішній день це, мабуть, найбільш передові технології.

Виграшні фактори в операціях, орієнтованих на ухвалення рішень, не збігаються зі старими сценаріями часів війни на виснаження, що лежать в основі сьогоднішнього стратегічного планування Пентагону. У конфліктах, де основні напрямки зусиль визначає інформація і ухвалення рішень, перевагу забезпечують не смертоносність щодо противника, а власна пристосовність і стійкість. В інформаційному протистоянні найкращі рішення ухвалить командир, чия здатність робити усвідомлений вибір тактики збережеться протягом найбільш тривалого часу і чиї сили швидше пристосуються до нових умов. Ба більше, краще пристосовані сили зможуть ускладнити і зіпсувати процес ухвалення рішень командирам протилежної сторони.

Інший набір найгірших сценаріїв

Ситуації, які міністерство оборони розглядає на сьогоднішній день, - це, наприклад, короткі, інтенсивні вторгнення на Тайвань. А також набіги та удари РФ і КНР по території прибалтійських союзників НАТО або по Південній Кореї. Всі вони не ставлять на чільне місце ні пристосованість, ні стійкість, такі необхідні в конфліктах, заснованих на ухваленні рішень. У цих сценаріях перевага віддається добре озброєним і потужно захищеним кораблям, літакам і військовим формуванням. Це потужні ударні сили, але їх невигідно купувати, та й підтримувати в бойовому стані недешево. Через свою вартість ці сили недоступні у великих кількостях. Оскільки ми маємо справу з автономними багатоцільовими одиницями, їх нелегко перекроїти або перекомпонувати. У підсумку, розраховані на масштабні битви на театрі бойових дій, нинішні сили США не відповідають конфлікту за участю нерегулярних військ. А саме такий конфлікт можуть нав'язати Китай і Росія.

З розбіжності між стратегічним плануванням США і мінливим характером війни випливає, що Міністерству оборони потрібен новий набір сценаріїв. Причому виходити вони повинні з гіршого для нас варіанту.

Міністерство оборони має підвищити пріоритет сценаріїв, зосереджених на інформації та ухваленні рішень, — як-от тривала блокада або карантин союзної території або островів. Як-от дії противника в сірій зоні проти наших союзників або партнерів. Можливі і так звані заборонні операції в міжнародних водах або повітряному просторі. Замість того, щоб швидко вилитися в канонічні вторгнення, ці сценарії можуть епізодично посилюватися і слабшати протягом тривалого періоду часу, поки ворожі сторони намагаються вирішити конфронтацію. З цієї точки зору тривалий конфлікт на сході України є набагато актуальнішим, ніж перспектива, що російські танки увірвуться до Латвії за якихось декілька днів.

Оскільки атрибути конфлікту, орієнтованого на ухвалення рішень, не настільки широко представлено в сьогоднішніх збройних силах США, ці сценарії є дійсно найгіршими для міністерства оборони. Перехід до сценаріїв, орієнтованих на ухвалення рішень, спонукає американських військовиків переорієнтуватися з великих монолітних платформ і формувань на більш дрібні, розукрупнені підрозділи й автономні системи. Окрім того, що їх дешевше купувати та утримувати, розукрупнені сили легше перегрупувати на театрі військових дій — а це своєю чергою підвищить їхню пристосованість і забезпечить командирам більше можливостей.

Якщо міністерство оборони не переосмислить свої сценарії і не перерозподілить свої сили, недавні успіхи Китаю і Росії в "сірій зоні" в Південно-Китайському морі або в Криму можуть стати нормою — й американські військовики можуть програти. Це було би прикро. Адже це буде програш через неврахування дрібниць терплячим супротивникам. Уся перевага цих супротивників - це що вони заздалегідь готувалися до затяжної партії.

Браян Кларк

Переклад  ІноЗМІ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]