Після завершення зимового локдауну роботу відновили українські театри. Про другу половину сезону розмовляємо з мистецтвознавицею Ганною Веселовською."Реальність примушує театри шукати інші формати. Найважче тим, у кого великі зали, - каже Ганна Веселовська. - Питання не так в глядачах, як в кількості людей на сцені. Таким колективам буде найважче.Одна з тенденцій 2021-го уже почала яскраво проявлятися. Це паралельні версії вистав: онлайн та офлайн. Часто це робить київський Театр на Подолі. Також популярно робити камерні невеличкі вистави. Так само спектаклі на відкритому повітрі та перформативні. У глядача досі є перестороги. Невідомо, наскільки готовий повертатися до залу та сидіти поряд з іншими людьми. Я мислю з точки зору глядача, чого б йому хотілося. А як будуть працювати з цим театри - невідомо. Суспільство має потребу в заспокійливому та целительному началі. Важливо почути слова надії зі сцени. Не з блефом, а з щирим та життєстверджувальним мотивом. Багато вистав будуть стосуватися сім'ї. Душевні та прості. Стриманий оптимізм, можливо інтимна тематика. Комедії завжди будуть користуватися популярністю. Навіть якщо важка тема, то будуть виходи на гумор. Це абсолютно не означає втрату в якості. Хорошу комедію насправді складно зробити. Вона може бути сатирична, лірична, або порожня. Цей жанр має великий діапазон. Людям треба за щось триматися. Театр має їм дати душевну теплоту та підтримку. А якщо й засудження, то не прямо"."Під час карантину театр це найбезпечніше місце, - каже директорка-художня керівниця київського театру "Золоті ворота" Ксенія Ромашенко. - Якщо придбали квиток і не можете відвідати виставу, ви можете його обміняти. На відміну від квитків в кіно, на концерт або літак. Тим більше "Золоті ворота" - камерний театр, ми приймаємо не більше 20-25 глядачів. І фактично кожна вистава триває всього півтори-дві години. Це ті комфортні умови, які ми змогли створити для глядачів в часи карантину".