Як українські медіа описують найпопулярніші теми?

Ми проаналізували новини 36 онлайн-ЗМІ, щоб перевірити, на які теми вони пишуть найчастіше та які «фарби» при цьому використовують. Найбільш негативна тема – надзвичайні події та розслідування, переважно в негативному ключі ЗМІ пишуть про війну, світ та політику. Позитивні новини найчастіше зустрічаються в темах шоу-бізнес, lifestyle та наука/технології. Детальний огляд читайте у статті.

В українських ЗМІ у жовтні-листопаді новини були здебільшого (44%) негативними. Позитивних та нейтральних ми нарахували по 28%. В п’яти основних категоріях — політика, надзвичайні події, коронавірус, економіка і закордонна політика — найбільшу частку також становили негативні новини (графік 1).

Зате в менш серйозних темах — шоу-бізнес і культура, життя і lifestyle — позитивні новини становили аж 71%. Ще по 35%-45% позитивних публікацій назбиралося в категоріях суспільство, спорт, наука і технології. Такий розподіл тональності в медіа чимось нагадує звичні випуски телевізійних новин, де сюжети про політику, вбивства та нещасні випадки приправляють матеріалами про тваринок та шопінг.

Далі ми зупинимось детальніше на п’яти найпопулярніших темах, щоб зрозуміти, як вони висвітлюються у ЗМІ та які події викликають найбільший медійний резонанс.

Головні висновки:

1. В українських медіа у жовтні-листопаді переважали негативні новини: таких було 44%.
2. У 5 найпопулярніших категоріях найбільшою також була частка новин з негативною тональністю: від 38% в економіці до 82% в надзвичайних подіях.
3. В новинах української та закордонної політики головні інформаційні приводи були досить ситуативними, як-от: вибори, кризи, збройні конфлікти. В решті категорій основні теми доволі сталі, наприклад, курс валют, статистика Covid-19 чи злочини та їхні розслідування.
4. Категорії новин, де частки негативних та позитивних найбільші (надзвичайні події і шоу-бізнес відповідно) відрізняються також сильнішим емоційним забарвленням новин.

Політика: популярна й переважно негативна

Українська політика, яка зазвичай є однією з найпопулярніших тем у медіа, у жовтні-листопаді впевнено лідирує: 16% усіх публікацій (або 45 тис.) за досліджуваний період є політичними новинами. Більшість (42%) новин про політику у ЗМІ негативні, 33% — нейтральні і ще 25% — позитивні.

Засилля політики, звісно, пов’язане з політичною подією 2020 року — місцевими виборами, — про які ЗМІ писали найчастіше (25% усіх політичних новин). Частки негативних і позитивних новин про вибори майже рівні: 30% і 27% відповідно, а нейтральних тут 43%.

Наступною за популярністю політичною темою після виборів було рішення Конституційного суду щодо закону про запобігання корупції. Ухвалене воно було 27 жовтня, але аж 10% політичних новин у жовтні стосувалися КСУ, а в листопаді їхня частка зросла до 14%. 69% новин про це рішення та спричинену ним кризу були негативними на кшталт «Конституційний Суд офіційно скасував кримінальну відповідальність за брехню в декларації». Проте знайшлося і 10% позитивних новин на цю тему, як-от новина «Безвізу з ЄС бути. Стефанішина прокоментувала скандальне рішення КСУ».

4% політичних новин стосувалися «опитування» Володимира Зеленського під час виборів. 44% новин на цю тему були негативними, а 18% — позитивними. Позитивними були заяви ініціаторів опитування, як-от стаття «Думка народу про «300 депутатів» потрібна Президенту як аргумент для політиків – ОП», а негативними — висновки решти людей (наприклад, «Ризик і загроза вплинути на думку людей. Фракції Ради розкритикували “опитування” Зеленського»). 

Міжнародна політика України також висвітлювалася в 4% новин. Серед них позитивними були аж 52%, ще 29% були нейтральними і 19% — негативними. Позитивними тут були новини про міжнародну допомогу та співпрацю, наприклад, «Глава представництва ЄС заявив, що європейський вектор є вибором українського народу, і процитував Стуса» чи «Україна та НАТО за останні роки суттєво зміцнили співпрацю — Вінніков». А негативними – про призупинення цієї співпраці, на кшталт «ЄС вдруге попередив Україну через спроби зруйнувати реформи у Міносвіти» чи «Посол Німеччини: Судова реформа – найважливіша для України, але вона майже не починалася».

Надзвичайні події і розслідування: 82% негативних новин

Наступною за популярністю темою в досліджуваних ЗМІ були надзвичайні події і розслідування (13% або 35,3 тис. новин у жовтні-листопаді). Тут значно переважали новини з негативним емоційним забарвленням — таких аж 82%, а позитивних тільки 4%.

Серед новин про надзвичайні події медіа найчастіше пишуть про злочини, правопорушення і відповідно реакцію правоохоронних органів (18% новин у цій категорії). Серед них 91% негативних, а позитивних – лише 2%. Приклади негативних новин: «Чоловік порізав ножем свого друга та заховався в підвалі» чи »На АЗС у Закарпатті спецназ блискавично затримав озброєного рецидивіста з наркотиками». До нечисленних позитивних потрапили такі новини як «Столичные патрульные спасли 20-летнюю девушку пытавшуюся спрыгнуть с 25 этажа» і «Львівські копи врятували покусаного собакою малюка».

Ще 14% новин у цій категорії — про ДТП. А після них ідуть надзвичайні новини, що стосуються справ посадовців та розслідувань СБУ, ДБР, НАБУ та САП — їх 11%. Сюди входять такі новини як «Керівника Івано-Франківського обласного бюро судмедекспертизи затримали за хабар» чи «Розслідування зґвалтування в Кагарлику можуть завершити цього місяця – ДБР» (обидві негативні). В обох вищезгаданих темах схожий розподіл: по 86% негативних, 3% позитивних і 11% нейтральних новин. Для прикладу, позитивними тут були новини на кшталт: «На Дніпропетровщині державі повернуть 40 незаконно приватизованих ділянок вартістю 1 млн грн» чи «В Одесі попередили незаконну забудову військового містечка».

Коронавірус: негативніше, ніж у світі

Третьою найчисельнішою категорією новин був Covid-19 (12% або 34,8 тис. новин). 54% новин про нього негативні, 17% — позитивні і 29% — нейтральні.

Детально про головні «коронавірусні» теми ми розповідали в окремому дослідженні. У жовтні-листопаді це були статистика захворювань, одужань та смертей по Україні (22% новин про коронавірус), Covid-19 у світі (16%) та про те, як медична система України справляється з пандемією (11%). 

В новинах про українську статистику частка негативних становила 72%, тоді як у новинах про світову статистику їх було 65%. Позитивних новин на ці теми назбиралося всього 3% та 7% відповідно. В новинах про медичну систему 40% були негативними, 22% позитивними і 37% нейтральними.

Восени однією з головних тем стали вакцини проти Covid-19, новин про які було 10%. І в цій темі нарешті змінилося емоційне забарвлення новин: 52% тут позитивні, 33% нейтральні і 15% негативні.

Економіка: збалансовані емоції

Ще 9% або 24 тис. новин ЗМІ присвятили економіці. Серед першої п’ятірки категорій економіка виявилася найменш негативною: 38% новин тут негативні, 33% — нейтральні і 29% — позитивні.

В цій категорії найчастіше траплялися новини про курс валют — їх було 11%. Публікації про курс здебільшого були нейтральними — 72%, ще 17% були негативними і 11% позитивними. До негативних новин потрапила, наприклад, така: «Карантин може несподівано розвернути курс долара: аналітики дали прогноз», а до позитивних «На межбанке укрепился курс гривны».

7% економічних новин були про газ, тарифи та опалювальний сезон. Сюди потрапили новини з такими заголовками як «В Україні більш ніж достатньо запасів палива на зиму – Буславець» (позитивна) чи «Нафтогаз застеріг від зриву початку опалювального сезону у пів сотні міст і сіл» (негативна). 42% таких новин були негативними, 17% — позитивними і 41% — нейтральними.

Новини про світову економіку та економічні прогнози становили ще 7% економічних публікацій. В цій темі негативних новин було 44%, позитивних 27%, а нейтральних — 29%.

Близько 6.5% становили новини, що стосувалися зарплат, пенсій та соціального захисту. Тут нейтральних новин виявилося найбільше (39%), а частки негативних та позитивних становили по 30%.

Закордонна політика: негатив переважає

П’ятою за популярністю категорією у жовтні-листопаді стала закордонна політика, про яку опублікували 8% або 22 тис. новин. За емоційним забарвленням новини тут розподілені подібно до української політики: 48% негативних та по 26% позитивних і нейтральних.

Головною темою закордонної політики у ЗМІ цього періоду став конфлікт у Нагірному Карабасі, частка новин про який становила 20%. Не дивно, що переважають серед цих новин негативні — їх 75%, тоді як позитивних 10%. Позитивними новинами про Нагірний Карабах стали такі статті як «Вірменія і Азербайджан домовилися про припинення вогню» та «Вірменія готова обговорювати введення миротворців РФ до Нагірного Карабаху — Пашинян», бо використаний алгоритм, на жаль, не вміє відрізняти російських миротворців від справжніх миротворців.

Трохи менше уваги українські медіа приділяли виборам президента США, які згадували в 19% світових політичних новин. Ці новини виявилися значно позитивнішими: негативних тут 25%, нейтральних 31%, а позитивних аж 44%.

Третьою топ-темою в закордонній політиці залишилися події в Білорусі та реакція на них міжнародної спільноти. Цій темі було присвячено 10% новин, із яких 56% негативні і 15% позитивні.

Наскільки негативні новини в українських ЗМІ?

Емоційне забарвлення кожної новини ми визначали в числовому вигляді на основі позитивних/негативних слів у її тексті, що мають відповідно додатне/від’ємне значення (детальніше про це в методології). Негативними ми вважаємо новини із сентиментом менше -1, позитивними — більше 1, а сентимент з відрізка [-1, 1] вважаємо нейтральним.

Для прикладу, найбільш негативною публікацією за досліджуваний період виявилася новина «Повітряна тривога і кривавий бій: останні дані про війну Вірменії та Азербайджану за Нагірний Карабах»: її тональність -216. А найбільш позитивною новиною стала «Феномен Анны Варпаховской. Актриса, которая переехала из Канады в Киев» із сентиментом 178. Проте ці статті дуже довгі (418 та 511 речень відповідно при медіані у 16), тому для врахування розміру новини ми поділили значення сентименту на кількість речень. 

Після такої нормалізації за довжиною ми розбили значення сентименту новин на декілька інтервалів, щоб перевірити, наскільки емоційно забарвлені були новини в кожній із категорій (графіки 2а та 2б). Таким чином на графіку можемо порівняти частки новин з різною тональністю: від найнегативніших («Смертельна ДТП на Хмельниччині: загинуло троє людей») до слабко негативних («Жовта зона: як херсонці пережили перший день посилення карантину») і від слабко позитивних («Православну церкву України визнав впливовий предстоятель») до найпозитивніших («Є тільки одна Україна, яку ми повинні захищати: Зеленський прийняв клятву в ліцеїстів»).

 

Тональність економічних новин розподілена нормально: в обидва боки від центру в «навколо нейтральній» тональності чим різкішими стають новини, тим меншою стає їхня частка. Подібна ситуація і в політичних новинах, тільки з незначною перевагою негативної тональності.

В новинах про закордонну політику та коронавірус маса розподілу більше зміщена в бік негативного сентименту, проте найбільше все одно вирізняється категорія надзвичайні події і розслідування. Тут центр розподілу тональності взагалі змістився до сильно негативних новин (як-от стаття із заголовком «На Рівненщині троє людей загинули під час пожежі у приватному будинку»). 

А єдиними категоріями, де центр розподілу тональності навпаки зміщений до позитивних новин, були шоу-бізнес і культура та життя/lifestyle.

Методологія

Для визначення емоційного забарвлення україномовних та російськомовних новин ми використали модель, описану в статті «Universal, Unsupervised (Rule-Based), Uncovered Sentiment Analysis». Вона працює на основі тональних словників шляхом пошуку в тексті не нейтральних слів, при цьому також враховуючи деякі синтаксичні правила. Модель змінює сентимент речення, а точніше його частини, якщо там є заперечення (введені через «не», «ні», «ані», «нема» і т.д.), протиставлення («але») чи умови («якщо»). Крім того, на сентимент впливають підсилювальні/послаблювальні слова, як-от: «дуже», «ледве», «вкрай», які зібрані в окремий словник.

Описана модель універсальна, і при роботі з різними мовами змінюються тільки правила та тональні словники. Ми використовували тональні словники української та російської мов, де негативні слова мають оцінки -1, -2, а позитивні — 1 і 2 відповідно. За основу для них ми взяли декілька джерел: український словник від спільноти lang-uk, російський від проекту «Карта слов» та перекладений на українську та російську мови тезаурус WordNet-Affect.

Приклад: у реченні «Ситуація дуже небезпечна – Фурса про головні проблеми бюджету-2021» є 2 не нейтральні слова з оцінками -1: «небезпечний» і «проблема». «Дуже» збільшує тональність слова вдвічі, тож сумарна тональність речення буде -3.

Називаючи новини негативними, позитивними чи нейтральними, ми спираємося тільки на наявні в тексті емоційно забарвлені слова. Тож обчислена нами тональність в першу чергу залежить від подій, описаних в новині, в той час як сприйняття може змінюватися в залежності від читача.

Для дослідження ми сформували список українських онлайн-медіа взявши за основу відкриті рейтинги Інтернет Асоціації України, Gemius, Kantar, дані Similar web, дослідження USAID-Internews, моніторингів Інституту масової інформації та Детектор медіа. 

Ми додаємо медіа до моніторингу враховуючи такі фактори: позиція медіа у рейтингах та дослідженнях наведених вище, технічні можливості збору даних, оцінки стосовно релевантності медіа від редакційної колегії та нас як дослідників.

Для спрощення під «новинами» ми маємо на увазі всі матеріали, які потрапили до нашого аналізу (це можуть бути статті і колонки – в залежності від структури сайту ЗМІ).