Миша лабораторна: як живуть гризуни в українському Інституті молекулярної біології та генетики
Миша лабораторна: як живуть гризуни в українському Інституті молекулярної біології та генетики

Миша лабораторна: як живуть гризуни в українському Інституті молекулярної біології та генетики

Цих тварин ми здебільшого вважаємо досить звичайними. Хоча насправді - не все так просто. Наша наступна історія про мишу, яка - справжня героїня. Інститут молекулярної біології і генетики ексклюзивно пустив до себе, щоб познайомити з нею - мишею лабораторною.

Як їй живеться, і які важливі дослідження були б неможливі без неї, йдеться у сюжеті ТСН.Ранок.

Це - Інститут молекулярної біології і генетики. В його коридорах проводять десятки досліджень. Як-от, генетики серця. Для цього використовують особливу технологію - нокауту генів, розповідає науковиця Оксана Півень.
 
"Ми дійсно можемо вимкнути ген. Тобто нокаутувати, такий термін з боксу, примусити його не працювати. Це дає змогу детально вивчити функцію окремого гену, і як він впливає на конкретний орган. А ще - зрозуміти на молекулярному рівні, як виникають захворювання. Ми показали, що нокаут одного з цих генів є летальним. Тобто, несумісним з життям. Окрім того, нам вдалось показати, що нокаут іншого гену  - спричиняє розвиток серцевої недостатності", - розповідає Оксана Півень.
 
Також в інституті розробляють дермальні еквіваленти. По суті це штучна шкіра, виготовлена з білків шкіри або синтетичних матеріалів. Така розробка зможе вирішити проблему масивних опікових травм, пояснює науковиця Лариса Мацевич. 
 
"Класичний метод лікування таких травм - це трансплантація власної шкіри пацієнта, але десь у кожного п'ятого пацієнта навіть власна шкіра не приживається. На Заході такі дермальні еквіваленти вже існують. Але коштують сотні тисяч доларів. Тому українські вчені поставили амбітну мету - створити власні. Так, щоб це було максимально здешевлено і максимально зручно для використання в клініці", - розповідає Лариса Мацевич.
 
Але всі ці дослідження були б неможливі без неї. Якби не лабораторна миша, всі нові розробки довелось би одразу тестувати на людях. У середньому, лабораторна миша живе два-три роки. І за цей час допомагає численним науковим дослідженням, які згодом врятують багато життів.

Відео Як живуть лабораторні миші та як вони допомагають рятувати життя людей

Мишей ми здебільшого вважаємо досить звичайними. Хоча насправді не все так просто. Наша наступна історія про мишу, яку без перебільшення можна назвати справжньою героїнею. Інститут молекулярної біології і генетики ексклюзивно пустив нас до себе, щоб познайомити з нею — мишею лабораторною! Як їй живеться і які важливі дослідження були б неможливі без неї — дивіться у сюжеті. 

Як живуть лабораторні миші та як вони допомагають рятувати життя людей
Сніданок з 1+1
  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • Messenger
  • Viber

Нагадаємо, що у Запоріжжі в смітнику біля багатоповерхівки знайшли 700 червонокнижних кажанів. Їх, імовірно, виявили під обшивкою одного з балконів, зібрали та викинули.

 

Автор:
Юлія Шевченко
Джерело матеріала
loader
loader