/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2Fa690dd02a5e0c15e861672caae9105d6.jpg)
Рада попередньо підтримала спірний законопроєкт Гетманцева для впровадження українського «податку на Google»
Пам’ятайте, в минулому місяці Верховній Раді включила до порядку денного спірний законопроєкт № 4184 авторства славнозвісного Данила Гетманцева — ініціатива ставить за мету запровадження механізму, який зобов’яже світових інтернет-гігантів, які надають свої онлайн-послуги в Україні, сплачувати податки (20% ПДВ) до бюджету України.
Так ось, на пленарному засіданні 17 лютого парламент підтримав цей законопроєкт у першому читанні, про що свідчить запис в таблиці основних етапів проходження документа на сайті правової інформації.
Наприкінці 2019 року Гетманцева, відомий декількома схожими скандальними ініціативами, вже намагався проштовхнути цей механізм в рамках законопроєкту № 2634, але до голосування той варіант не дійшов.
Тепер ці ж самі зміни пропонуються в рамках «нового» 4184 — так би мовити, спроба номер два.
Говорячи конкретніше, законопроєкт передбачає зміни до статті 208 Податкового кодексу України, яку в новій редакції має доповнити норма про оподаткування електронних послуг.
Згідно з текстом цієї норми, компанії-нерезиденти, які надають фізособам на території України свої електронні послуги, повинні сплачувати ПДВ у розмірі 20%.
За словами Гетманцева, законопроєкт не вводить новий податок, а лише передбачає зручну форму сплати податку на додану вартість для цифрових гігантів та транснаціональних корпорацій, які надають послуги в електронній формі на території України.
«У нас склалася абсолютно неприпустима ситуація, коли корпорації які заробляють великі гроші на території України, взагалі не сплачують податків.
Українські компанії, що працюють в Україні і надають аналогічні послуги, сплачують податок, а закордонні компанії – не сплачують.
Ми обговорювали цей законопроєкт з представниками Facebook та інших компаній і ще будемо його обговорювати до другого читання.
Ми знаємо, що Facebook» сплачує такий податок у більш ніж 20-ти країнах світу, зокрема у країнах ЄС, Японії та Росії»,.
з нещодавнього інтерв’ю Данило Гетьманцева ресурсу Радіо Свобода.
Раніше Гетманцев стверджував, що лише від рекламних послуг онлайн, Україна може отримати 3 мільярди гривень на рік.
Таку ж саму оцінку він давав торік, коли запевняв, що Facebook та Viber готові платити.
Для того, щоб зміни набрали чинності, законопроєкту залишилось пройти ще декілька обов’язкових етапів — отримати необхідну кількість голосів в другому читанні, а також підпис президента.
(Открывается в новом окне).

