Європейські вчені та IT-фахівці зі Швейцарської вищої технічної школи Цюріха хочуть створити цифровий двійник Землі. Це необхідно для того, щоб змоделювати кліматичні системи планети в майбутньому.Проєкт призначений для кращої підготовки до екстремальних явищ, пов'язаних зі зміною клімату, повідомляє Phys.org.Щоб до 2050 року стати кліматично нейтральним, Європейський Союз запустив дві амбітні програми: Green Deal і DigitalStrategy. Реалізація ініціативи Destination Earth почнеться в середині 2021 року. У межах Destination Earth створять високоточну цифрову модель Землі, щоб максимально точно відображати розвиток клімату й екстремальні явища в просторі та часі.Дані спостереження вводитимуть в цифровий двійник, щоб зробити модель Землі більш точною для відстеження еволюції та прогнозування майбутніх змін. Окрім даних спостережень, дослідники також хочуть інтегрувати в модель нові дані про діяльність людини.Нова модель системи Землі максимально реалістично відображатиме практично всі процеси на поверхні планети, враховуючи управління водними ресурсами, харчовими ресурсами й енергією.Цифровий двійник Землі стане інформаційною системою, яка розроблятиме й тестуватиме різні сценарії. "Наприклад, якщо ви плануєте побудувати двометрову дамбу в Нідерландах, я зможу перевірити в цифровому двійнику, чи буде дамба як і раніше захищати від очікуваних екстремальних явищ у 2050 році", — говорить один із творців проєкту Destination Earth з Європейського центру середньострокових прогнозів погоди (ECMWF) Пітер Бауер.Цифровий двійник також використовуватимуть для стратегічного планування поставок прісної води і продуктів харчування або установки вітряних і сонячних електростанцій.За оцінками дослідників, для роботи цифрового двійника в повному масштабі потрібна система з майже 20 тис. графічних процесорів, які споживають приблизно 20 МВт енергії. Виходячи з економічних та екологічних причин, такий комп'ютер повинен працювати в місці, де електроенергія, яка генерується з нейтральним викидом CO2, буде доступна у великих кількостях.Нічне світіння в атмосфері Венери вперше вдалося зафіксувати на знімку. Світлину зобразив сонячний зонд Parker.