В Україні хочуть законодавчо врегулювати роботу фрілансерів: що передбачається

КИЇВ. 1 березня. УНН. Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради законопроект №5161, спрямований на врегулювання питання нестандартних форм зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі, або фрілансерів. Текст законопроекту з'явився на сайті парламенту 1 березня, і що саме пропонується документом, пропонує переглянути УНН.

Передумови

Чинний Кодекс законів про працю України (КЗпП) був ухвалений ще в далекому 1971 році, який не передбачає таких форм зайнятості, як, до прикладу, фріланс. І на сьогодні майже всі особи, чиї послуги потрібні не регулярно, працюють неофіційно та без жодних соціально-трудових гарантій, передбачених чинним законодавством про працю, вказують в уряді.

Що пропонується

Проектом закону пропонується введення нової особливої форми трудового договору – трудового договору з нефіксованим робочим часом.

Серед нововведень, які безпосередньо стосуються працівників за такими договорами, зокрема,:

• базові соціальні гарантії (забезпечення лікарняними, відпустками, достатнім рівнем заробітної плати тощо);
• унормовується питання про єдиний соціальний внесок.

Автори урядового законопроекту запевняють, що такий договір "створює зручний законодавчий механізм легалізації праці фрілансерів".

Ініціатори проекту акту вказують, що трудовий договір із нефіксованим робочим часом за своєю юридичною природою є аналогом іноземного "zero hours contract". Такі на сьогодні широко застосовуються у Великій Британії, Бельгії, Нідерландах, Угорщині тощо.

Кількість трудових договорів із нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10% загальної кількості. Установлення законодавчого ліміту на кількість таких договорів у одного роботодавця та на мінімальну тривалість робочого часу такого працівника, як вказано, сприяє захисту працівника від потенційних зловживань з боку роботодавця. Крім цього, не обмежуються і всі інші трудові права працівників, які працюють за таким трудовим договором.

Проектом акта передбачено, що роботодавець не може забороняти чи створювати перешкоди працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за іншим трудовим договором у іншого роботодавця.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом має містити спосіб та строк повідомлення працівника про наявність роботи, спосіб та строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи, інтервали, в які від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).

Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.

Зазначається, що працівник зможе відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагатиме виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо його буде повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених таким трудовим договором. Якщо працівник протягом календарного місяця виконуватиме роботу менше 8 годин, йому має бути виплачена заробітна плата не менше ніж за восьмигодинний робочий час.

Згідно з законопроектом, при нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Трудові договори з нефіксованим робочим часом впроваджуються як альтернатива договорам цивільно-правового характеру. Працівник зможе поєднувати легальну роботу в кількох роботодавців і при цьому матиме базові соціальні гарантії (забезпечення лікарняними, відпустками, достатнім рівнем заробітної плати тощо).

Доповнення

Раніше в Україні запровадили електронні трудові книжки.