В місті оголосили полювання на хворих щурів

У Сан-Франциско, США, 6 березня 1900-го розпочалась епідемія бубонної чуми. Тривала 4 роки.Чума була найстрашнішою вбивцею епохи середньовіччя - вона мала руйнівний ефект на населення Європи ХIV-ХV століття. Бубонна чума характеризується появою на тілі характерних бубонів, що з часом ставали чорними. Саме через це отримала ім'я "Чорна смерть". Чума переносилась блохами, які найчастіше зустрічалися на щурах. Пандемія чуми почалася за п'ять років до того в Китаї. Через морські торговельні шляхи інфекція поширилася на приморські порти світу — спочатку в Індію, потім у США. Інфіковані щурі і блохи, що переносили захворювання, розбігалися з кораблів по місту. Найбільше випадків смертей було в кварталі Чайнатаун, біля порту. Першим захворів і помер господар деревообробної майстернікитаєць Вінь Чу Кинь. Хірурги підтверли, що він - перша жертва чуми. Міські медики забили на сполох. Оголосили карантин у Чайнатауні. Підозрілі лавки, борделі та інші підозрілі місця скупчення людей і щурів закрили. Земляні підлоги будівель заливали бетоном. В районі почалося полювання на щурів. Завдяки всім цим заходам спалах бубонної чуми вдалося локалізувати і зупинити. Однак місто було оголошено вільним від хвороби лише 1908-го.Людству відомі три пандемії чуми. Першою була "чума Юстиніана" у VI столітті в регіонах Середземномор'я, другою — "Чорна смерть" у XIV столітті в Азії, Європі та північній Африці. Передувало розвитку третьої пандемії активізація природних вогнищ чуми в Азії. Завершилася третя пандемія лише 1959-го. Приблизна кількість жертв у світі, спричинених нею, становить 15 млн осіб. В містечку Йем в Дербіширі біля Лондона 17 вересня 1665-го зафіксували перші смерті від бубонної чуми. Чума поширилася півднем Англії і дійшла до Лондона другою хвилею. Там вже фіксували смерті із весни.