Як давні гуцули носили автентичний кептар

Кептар — це безрукавний хутряний кожух, який здавна одягали люди, що живуть у Карпатах та Прикарпатті.Виріб роблять з овечої шкіри і оздоблюють кольоровим сап'яном, вовною, бляшаними кружальцями, колосовим бавовняним шнурком та смушком.За словами кушніра Михайла Вінтонюка із села Корнич Коломийського району Івано-Франківщини, кептарі носили у всіх регіонах України.Майстер розповів Gazeta.ua, що відрізнявся лише орнамент та могли бути інші матеріали."Обов'язково в нас на Гуцульщині, наприклад, шили святковий кептар на вихід до церкви, а коло хати брали старий, зношений і полатаний. Від нього відпорювали орнамент і перешивали на новий. Як йшли до церкви у новому кептарі, а в дорозі заставав дощ, то його брали навиворіт. Тоді дощ падав на хутро і з нього злітав, а шкіра лишалася м'якою, чистою і сухою. Якщо б дощ на неї потрапив, то кептар збігався, жовтів і твердів", - розповів Михайло Вінтонюк.Гуцулами називають українців, які проживають у Карпатах. Вони є нащадками давнього племені уличів. Проживають у Верховинському, південній частині Косівського й Надвірнянського районів Івано-Франківської області, Путильському та південній частині Вижницького району Чернівецької області й у більшій частині Рахівського району Закарпатської області.