Україна готує газорозподільну інфраструктуру до інсталяції водневих проєктів

Одним із стримуючих факторів розвитку водневої енергетики в Україні є неготовність вітчизняної інфраструктури приймати синтетичні гази.

Пропоную розглянути цей аспект на прикладі Львівської області, з якої у 1858 р. розпочалась історія газової промисловості України.

Становлення газорозподільних систем України припадає на радянський період (середина ХХ сторіччя), коли блакитне паливо сприймалось, як соціальне благо і його вартість десятиліттями дотувалась з державного бюджету, а інфраструктура будувались із запасом міцності та потужності. Таким чином, була сформована трьохрівнева архітектура постачання газу, безпечна експлуатація якої залежить від справності великої кількості газорегулюючого устаткування. Водночас, у країнах ЄС діє дворівнева модель, а переважна більшість споживачів приєднані до газогонів середнього тиску із мінімальною кількістю обладнання.

Станом на сьогоднішній день, АТ «Львівгаз» обслуговує мережу з потужністю 8,5 млрд.куб.м, а фактичне споживання блакитного палива у 2020 р. склало лише 1,3 млрд.кубометрів. Отже, газорозподільна мережа Львівської області використовується лише на 15% від номінальної потужності. При цьому, рівень втрат становить приблизно 12% або 156 млн.куб.м від фактичної товаротранспортної роботи. Однак, якби попит на розподіл газу відповідав встановленій потужності, то рівень витрат був би близький до 3…4%, що відповідає показникам польської газорозподільної системи. Таким чином, низька завантаженість та зношеність інфраструктури роблять неефективною інсталяцію проектів водневої енергетики.

Саме тому, українськими інженерами було розроблено 4 проекти по редизайну окремих ділянок газорозподільчих мереж Львівщини. Один із таких проектів, це виведення із експлуатації газорозподільної станції «Дроздовичі» через її низьку завантаженість (до 2%) та перенаправлення потоку на станцію «Міжинець». Також у рамках реконструкції заплановано спорудити більше 7 км нових поліетиленових трубопроводів та вдвічі зменшити кількість газорегулюючого обладнання. Це в свою чергу дозволить суттєво підвищити здатність мереж до роботи із сумішами газу та водню. Інвестиції у один проект «H2Ready» складають $0,5 млн, а термін окупності 6 років. Окрім проектів у Львівські області, в 2021р. редизайн мереж розпочнуть проводити ще у 7 областях України.

За оцінками Центру Разумкова, в цілому для редизайну усієї газорозподільної мережі України необхідно залучити $2 млрд. інвестицій.