У квітні 1986 року життя в місті Прип’ять, що розташоване лише за два км від Чорнобильської АЕС, зупинилося.
Місто, яке свого часу називали зразково-показовим, стало привидом у 30-кілометровій зоні відчуження. 35 років тому тут жили працівники ЧАЕС та їхні сім’ї. Власне, саме будівництво АЕС стало приводом для заснування міста.
Але після вибуху четвертого енергоблоку на Чорнобильській АЕС всіх його жителів евакуювали. Загалом у квітні 1986 року з 30-кілометрової зони навколо станції вивезли понад 115 тис. місцевих жителів.
Як живе Чорнобильська зона зараз і що з нею буде через 10-50 або 100 років – читайте на Фактах ICTV.
Чи закрилася ЧАЕС у 1986 році
Чорнобильська атомна електростанція припинила виробляти електроенергію у 2000 році. Саме тоді зупинили останній робочий блок. Але саму станцію не зачиняли, вона продовжила працювати.
Із 2000 року на ЧАЕС триває процес зняття з експлуатації цього об’єкта. Це означає, що на АЕС почали демонтувати обладнання та системи. Також почали будувати інфраструктуру, яка дасть змогу безпечно поводитися з радіоактивними забрудненими матеріалами.
Зараз на ЧАЕС все ще працює понад 2,5 тис. людей. До 2028 року тут триватимуть роботи з консервації енергоблоків. Очікується, що у 2064 році вдасться повністю зняти Чорнобильську АЕС з експлуатації. Тому станцію не зможуть закрити ще приблизно століття.
Чорнобильська зона сьогодні
30 км навколо ЧАЕС досі залишаються зоною відчуження, тому потрапити сюди просто так не можна, а лише за спецперепустками. Але про повернення на цю територію людей, які могли б тут постійно проживати, наразі не йдеться.
Загалом у зоні відчуження на різних об’єктах працює близько 10 тис. людей. Це персонал Державного агентства з управління зоною відчуження, Чорнобильської атомної електростанції, об’єкта Укриття, наукових та дослідних інституцій та працівники Державного спеціалізованого підприємства Екоцентр — установи, яка моніторить радіоактивний фон у зоні відчуження.
Крім того, є тут і самосели – люди, які, хоч це і заборонено, самостійно повернулися до зони відчуження після аварії. Наразі їх залишилося близько 130 осіб.
Більшість самоселів живуть у місті Чорнобиль за 18 км від ЧАЕС поза найзабрудненішою 10-кілометровою зоною. Зазвичай у населених пунктах близько десятка самоселів. Їм допомагає адміністрація Чорнобильської зони відчуження.
Але допомагати можуть переважно тим селам, де живе ціла група самоселів або є лісництво, в якому за вахтовим методом працюють лісники.
Чи можна знову заселити Прип’ять
Коли вибухнув четвертий енергоблок, то у повітря потрапило багато трансуранових елементів – уран, плутоній, америцій. Вони мають дуже довгий період напіврозпаду. Так, для плутонію-239 він становить 24 тис. років, для плутонію-240 – 6,5 тис. років.
А щоб зона відчуження знову стала придатною для життя, потрібно, щоб більшість цих радіонуклідів розпалися на простіші не радіоактивні елементи. Тому небезпека для життя людини на території Чорнобильської зони залишатиметься ще тривалий час.
Зокрема, вживати воду і займатися сільським господарством на цій території не можна буде ще кілька сотень років, оскільки тільки тоді розпадуться майже весь стронцій і цезій.
Доцент кафедри хімічної техніки та промислової екології Харківського політехнічного інституту Тетяна Тихомирова у коментарі Фактам ICTV також говорить, що не бачить нагальних потреб повертати людей у 30-кілометрову зону.
Хоча, за її словами, теоретично через 100 років після трагедії територію можна було б заселяти, якщо вжити відповідних заходів зі знезараження. Водночас еколог зазначає, що через 10-50 років кардинальних змін не відбудеться.
Також Тетяна Тихомирова зазначає, що з екологічної точки зору екосистема Чорнобильскої зони відновилася.
– Зараз замість доріг та будівель займають свої історичні місця фітоценози, тварини повернулися до місць свого проживання. Є осередки з небезпечним для людини рівнем радіації, їх потроху заселяють стійкі до радіації тварини, рослини, гриби.
Крім того Тетяна Тихомирова нагадує, що у 2016 році було створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, гасло якого: Місце, де природа може бути собою. Його створили саме для збереження тієї унікальної екосистеми, яка утворилася за останні 35 років.
За словами еколога, дика природа у Чорнобильській зоні справді відновилася. Завдяки цьому в зоні відчудження живе 17 червонокнижних видів тварин.
Як відбувалася евакуація після вибуху на ЧАЕС
Хоча Чорнобильська катастрофа сталася 26 квітня 1986 року, евакуація місцевих жителів почалася не відразу. На території колишнього СРСР інформацію про вибух замовчували.
Тому перші автобуси з Києва до Прип’яті виїхали тільки 28 квітня. Історію евакуації після катастрофи на ЧАЕС, коли люди вже відчували металевий присмак у роті та першіння в горлі, – читайте на Фактах ICTV.