На ринку нафтопродуктів запроваджено "ручне управління"
На ринку нафтопродуктів запроваджено "ручне управління"

На ринку нафтопродуктів запроваджено "ручне управління"

Кабінет Міністрів України прийняв рішення про включення бензинів А-92, А-95 та дизельного пального до переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість. Це дає змогу Уряду здійснювати державне регулювання цін на такі продукти. 29 березня відповідні зміни було внесені до постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 (цікаво те, що про це засідання Уряду інформація на офіційному сайті Кабміну відсутня).

Практично більше місяця після прийняття Уряд цю постанову не публікував, користуючись укладеним з частиною трейдерів меморандумом. Проте з 11 травня процес декларування цін на пальне стартував!

Регулювання ціни відбувається шляхом декларування її підвищення

Як правило до соціально важливих товарів завжди включали "продовольчий набір" з гречки, цукру, макаронів, хліба, масла тощо. А сьогодні до них прирівняли і 92 та 95  бензини і дизпаливо. Регулювання ціни відбувається шляхом декларування її підвищення. Для пального, на відміну від "продовольчого набору", Уряд визначив особливі умови, коли застосовується декларування – це підвищення ціни на 1% і більше, та повідомлення державних органів за 20 днів. 

Якщо проаналізувати, то раніше аналогічними новаціями Уряду в цьому переліку  стали природний газ та електроенергія, запуск ринку яких був таким собі "проривом" в галузі та мав знизити ціни за рахунок "невидимої руки ринку". Пропагуючи ідеї вільного ринку та конкуренції до ручного регулювання ринку нафтопродуктів як попередній так і нинішній Уряд не вдавався. Чому зараз ситуація змінилась? Спробуємо відповісти. Але спочатку про наслідки. 

Що це означатиме для споживача? Для пересічного автовласника – це означатиме, що найближчі 20 днів, а саме за стільки суб’єкт господарювання має повідомляти  Держпродспоживслужбу, ціна не збільшиться більше ніж на 1% (в середньому 25-30 коп.). А от  далі вже особливих змін споживач скоріше за все не відчує. Навряд чи автовласник буде моніторити щодня онлайн-дашборд з цінами на всі соціально значущі товари і вибирате серед купи непотрібної йому інформації, чи задекларувала АЗС, на якій він заправляється, підвищення вартості пального.

Що це означатиме для бізнесу? Прийдеться повозитись…

Що це означатиме для бізнесу? Прийдеться повозитись… Заповнити форму потрібно по кожній точці роздрібної торгівлі, зазначити характеристики, обсяги продукту та виробника. З урахуванням того, що в Україні близько 7 тисяч автозаправних станцій, а у деяких великих мереж від 500 до 1500 АЗС, це додасть їм додаткового адміністративного навантаження. З одного боку декларування це не встановлення конкретної ціни, але саме в 20 денному періоді і криється  регуляція. Підняти ціну раніше ніж після спливу 20 денного терміну декларування буде порушенням, зміна без декларування теж порушення. Тобто за умови необхідності реагувати на зміни це буде відбуватись "з люфтом" в 20 днів. Чи може це призвести до збитків? Цілком ймовірно, як і те, що АЗС знайдуть варіанти виходу чи "обходу".

Яка відповідальність? Згідно Закону України "Про ціни та ціноутворення" за продаж без декларування або без дотримання строків  контролюючі органи можуть вилучити  позитивну різницю того, що заробили АЗС, продаючи за новою вищою ціною, та тим, що вони би заробили, продаючи таку ж кількість пального, за старою нижчою ціною. Плюс додайте штраф в розмірі 100 відсотків вищеназваної різниці.  

А тепер повернемось до причин. Що змусило Уряд піти на цей крок, чому саме бензини, дизель. Динаміка цін на пальне говорить про підвищення через світове зростання цін на нафту. Але це тільки одна з причин. Якщо аналізувати структуру ринку пального в Україні за 2020 рік, то 64% це дизель, 18 % бензин і 18% скраплений газ. То де подівся скраплений газ, якщо його споживання майже на тому ж рівні, що і бензинів? Серед усіх перелічених видів пального саме скраплений газ з боку його прибічників та захисників позиціонувався як соціальний продукт, але чогось Уряд його таким не визнав. Тож виходить не такий він і соціальний.

З аналізу Антимонопольного комітету України вбачається, що в січні-березні 2021 року середні ціни великого опту на бензини марки А-95 зросли на 12,5%, дизпальне – на 9,4%. У той же час середні роздрібні ціни на бензини марки А-95 зросли на 12,5%, на дизельне пальне – на 12,93%, на автогаз – на 21,15% ( дані що існували на момент прийняття Урядової постанови).

Тобто найбільше зростання відбулось по  скрапленому  газу, але оскільки для Уряду він не є соціальним то ж і регулювати його напевно не потрібно. А може питання в іншому…. Зростання цін на СУГ однозначно пов’язане з проблемами його постачання та інфраструктури, що в нинішніх умовах дає можливості зберігання обмежених обсягів, яких вистачає для забезпечення потреби ринку на 1-2 тижні. Нещодавні події із заміною постачальника російського продукту (нагадаємо, що імпорт СУГ складає 80% від обсягів споживання в т.ч. з Росії– 35%), а саме - вибуття Proton Energy S.A. з українського ринку (обсяг поставок  складав близько 25% ринку) , пошук варіантів диверсифікації та постачальників продукту Роснєфті, все це дало імпульс зростанню цінових позицій, які регулювати сьогодні ніхто не збирається через обмеженість диверсифікації.

В будь-якому випадку ручне регулювання говорить про слабку позицію державної політики. Про те, що створені умови і регулювання є недосконалим, а суть проблеми десь глибше. 

Чи потрібно вручну регулювати ринок, який по суті імпортозалежний (СУГ – 80%, дизельне пальне – 84%, бензин- 50%) від Росії та дружньої до неї Білорусі? 

Боротися треба з причиною, а не з наслідками проблеми  - "золоте правило", яке в Україні майже не реалізується. Залежність від імпорту - це основна проблема, яку потрібно вирішити. А зробити це можна тільки маючи державну політику, що спрямована на розвиток власного вітчизняного виробництва. Наразі вітчизняні виробники обмежені ринком збуту, який викривлений зростаючим споживанням скрапленого газу. Технологічно не можливо виробляти більше скрапленого газу, не виробляючи при цьому дизель та бензин. Тому і імпортуємо, при чому байдуже звідки, головне, щоб дешевше. 

Залежність від імпорту - це основна проблема, яку потрібно вирішити

Несправедлива акцизна політика змушує одних автовласників сплачувати податки за інших, власники бензинових авто встановлюють газобалонне обладнання, лише тому, що газ дешевший. А дешевший він через акцизний податок, що вчетверо менший за податок на бензин. Тому тільки вирівнявши акцизи ми можемо говорити про подальший розвиток. Нажаль законопроект №4098, який це може вирішити, зареєстрований у Верховній раді України ще у вересні минулого  року, але  досі не розглянутий. 

Як показує досвід роботи українських урядових органів "ручні механізми" зручніше довгострокових стратегічних рішень. Один раз застосувавши, відмовитись від спокуси зробити це ще раз стає дуже важко…  Тому, що очікуватиме ринок під гаслом "на період карантину" - можна тільки здогадуватись.

Максим Малашкін, член Правління Української енергетичної асоціації

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Джерело матеріала
loader