The Telegraph: Німеччина поплатиться за "Північний потік-2", але їй начхати
The Telegraph: Німеччина поплатиться за "Північний потік-2", але їй начхати

The Telegraph: Німеччина поплатиться за "Північний потік-2", але їй начхати

"Піратство" Лукашенка повинно було нагадати Берліну, з якими режимами він в союзі / фото REUTERS

Коли геополітика й комерція конфліктують, зазвичай перемагає комерція, особливо в Німеччині. І тим більше це правило стосується "Північного потоку-2" - газопроводу вартістю понад 10 мільярдів євро, який сполучить Росію з ФРН.

Кілька адміністрацій в США виступали проти проекту, вказуючи на те, що для Німеччини надзвичайно небезпечно підсідати "на гачок" Росії через свої енергетичні потреби. "Північний потік-2" був проблемою для відносин Заходу з Росією від самого початку. Однак, проект просувається вперед з, вочевидь, нестримним імпульсом. Екологічні, геополітичні причини, а також занепокоєння у сфері безпеки були відкинуті спрагою Німеччини до енергоносіїв, необхідних для її промисловості, - пише The Telegraph.

Газопровід здається вже доконаним фактом. За лічені місяці його добудують. Тож, схоже, навіть США відмовилися від свого протесту проти нього. Минулого тижня адміністрація Джо Байдена у листі Конгресу відкликала санкції проти компанії-оператора "Північного потоку-2" й її виконавчого директора Маттіаса Варніга. Але це було минулого тижня.

Завдяки Олександру Лукашенку, який викрав літак Ryanair, газопровід знову опинився в епіцентрі уваги. Зв'язок між "Північним потоком-2" і подіями в Білорусі дуже не чіткий. "Труба", яка пролягає тим же маршрутом, що і перша гілка ГТС, далеко від Білорусі. А комерційні домовленості ніяк не стосуються Лукашенка. Але це не зупинило багатьох західних політиків, які почали вимагати закриття "Північного потоку-2", щоб покарати білоруського диктатора. Адже його вважають маріонеткою Кремля.

Видання пише, що з певної точки зору, ці заклики справедливі. Запровадження неефективних санкцій проти Білорусі, що збираються зробити лідери ЄС, або заборона білоруським літакам проходити через небо Європи ні на кого не вплинуть. Білорусь вже країна-парія. Піратство Лукашенка - це черговий приклад жахливої безкарності й повної зневаги до міжнародного закону з боку Путіна і його васала. Вони добре знають, що ЄС, США і Велика Британія нічого їм не зроблять.

Вони тиснуть знову і знову на виснажений ЄС, який не може розібратися майже з усім, не кажучи вже про агресивних диктаторів у Східній Європі. Шанси, що "Північний потік-2" буде скасований, мізерні. І Путін це знає. Всі гадають, чи відбулося викрадення літака за його згодою. І російському президенту це подобається. Так сталося, що Путін і Лукашенко не люблять один одного. Тож природними союзниками їх не назвеш. Але володар Кремля не дозволив би білоруському президенту навіть наблизитися до літака Ryanair, якби знав, що це якось нашкодить "Північному потоку-2".

Путін вже фактично вийшов сухим з води. Німеччина хоче його газ. А йому потрібні німецькі гроші. Лишилося прокласти ще 70 кілометрів газопроводу. В липні газопровід буде повністю завершений. Правда, ще існує розмита можливість того, що "Північний потік-2" поховає прихід до влади Анналени Баерброк, яка може стати канцлером Німеччини після виборів восени. Лідер партії "Зелених" популярна. І вона непохитно проти російського газопроводу. Зважаючи на це, вона з радістю знищить "Північний потік-2".

Але після закриття німецьких АЕС, як того вимагали "Зелені", а також без достатньої кількості вітрових станцій, Німеччина лишається з дуже великими енергетичними потребами. І Путін з радістю готовий їх задовольнити. Але варто зауважити, що ЄС наполягає не тому, що йому не потрібен російський газ. Адже він диверсифікував постачання з різних джерел. Завдяки цьому шантаж неможливий. Також абсолютна правда, що Німеччина змогла до цього часу прекрасно обходитися без другої гілки "Північного потоку".

Європа хоче досягти так званої "стратегічної автономії". Таким чином, континент повинен стати незалежним від впливу будь-яких зовнішніх сили не зважаючи на те, буде це Росія, Китай чи США. ЄС хоче прагматично вибороти собі місце між ними й переслідувати власні інтереси.

The Telegraph пише, що поки до кінця не відомо, чому Байден раптом відмовився від традиційного американського протесту проти "Північного потоку-2". Можливо, він змирився з неминучим. Також причиною могло стати певне "кровожерне" мислення, керуючись яким новий президент намагається стерти будь-які сліди політики свого попередника. Більше того, Байден намагається збудувати кращі відносини з ЄС, ніж ті, які були в часи Дональда Трампа. Він сподівається, що він зможе переконати Німеччину підтримувати НАТО. У свою чергу, Росія бачить у відмові від санкцій "оливкову гілку", яку Вашингтон простягає, намагаючись нормалізувати відносини.

Викрадення літака в Білорусі стало жорстоким сигналом пробудження, гірким нагадуванням про те, з якими режимами Берлін намагається порозумітися. Цим режимам начхати на міжнародний порядок на основі правил, в якому Німеччина претендує на лідерство. Велика Британія зіштовхнулася з поширеним осудом в ЄС, де її називають ненадійним партнером за те, що вона погрожує переглянути нежиттєздатний "Ірландський протокол". Але при цьому Німеччина не бачить жодних проблем у її союзі з кривавим режимом, чий союзник вважає, що можна перехоплювати цивільні літаки в нібито нейтральному небі заради арешту й побиття політичних опонентів.

Тож, як завжди, перемогла комерція. Гору взяла не геополітика, права людини, енергетика чи безпека, а німецьке ілюзорне бажання досягти нульових викидів вуглекислого газу до 2050 року. Але оскільки АЕС вимкнені, а російський газ підключений, не має жодного шансу досягти цієї мети.

Історія газопроводу

  • Проектом "Північний потік-2" (Nord Stream 2) передбачені будівництво і робота двох гілок газопроводу загальною потужністю 55 млрд кубометрів газу на рік від узбережжя Росії через Балтійське море до Німеччини. Засновником компанії Nord Stream 2 AG є російський "Газпром".
  • Фінансують проект європейські компанії: французька Engie, австрійська OMV, британсько-нідерландська Shell, німецькі Uniper і Wintershall.
  • Газопровід "Північний потік-2" побудований вже більш ніж на 90%. Новий трубопровід в обхід України планувалося завершити до кінця 2019 року поряд з уже існуючим "Північним потоком-1".
  • США ввели проти "Північного потоку-2" ряд санкцій і неодноразово закликали європейських союзників і приватні компанії припинити роботи з будівництва газопроводу.
  • 7 січня 2021 року в Німеччині заснували фонд з підтримки добудови "Північного потоку-2".
  • 18 компаній вже відмовилися від участі у проекті зі спорудження газопроводу або планують це зробити через загрозу потрапити під санкції.
  • 6 лютого компанія Nord Stream 2 AG заявила про продовження робіт з прокладання труб для газопроводу.
  • 14 березня віце-президент Єврокомісії Франц Тіммерманс заявив, що Європі не потрібен газопровід "Північний потік-2". Попри це, Німеччина продовжує наполягати на завершенні проекту.
  • 19 березня держсекретар США Ентоні Блінкен закликав компанії-учасниці будівництва "Північного потоку-2" негайно припинити роботи щодо прокладання труб і пригрозив введенням нових санкцій.
  • Президент України Володимир Зеленський назвав російський газопровід "Північний потік-2" пасткою для країн всієї Європи.
  • 20 квітня 2021 року канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що Україна повинна залишатися транзитною країною російського газу в Європу, попри рішення Німеччини завершити будівництво російського газопроводу "Північний потік-2".
  • Дозвіл на прокладку опротестували Німецький союз охорони природи та біорізноманіття (NABU) і організація Deutsche Umwelthilfe (DUH), але на початку квітня відомство відхилило заперечення екологів "після ретельного їх вивчення", залишивши в силі дозвіл на подальше прокладання газопроводу.
  • Після цього DUH і NABU повідомили про подачу позову проти завершення будівництва газопроводу "Північного потоку-2" до адміністративного суду Гамбурга.
  • 17 травня 2021 року Німеччина дозволила продовжити будівництво "Північного потоку-2" у своїх водах.
  • 18 травня 2021 року німецькі екологи заявили, що мають намір через суд зупинити будівництво "Північного потоку-2".

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ

Переклад: Лесь Димань

Теги за темою
Росія Білорусь газ Північний потік-2
Джерело матеріала
loader