Rzeczpospolita: Трибунал для Білорусі потрібно готувати вже зараз

Прикладів судового переслідування диктатур, злочинних систем, мучителів й фанатиків не багато. Але якщо справа доходить до суду, все відбувається переважно символічно. Коли диктатура повалена, домінує переконання, що потрібно надолужувати втрачений час, кинути всі сили на будівництво нової системи. А досвід є в основному у тих, хто був на боці старої. Всі інші боролися, бідували, не мали шансу розвиватися або сиділи по в'язницях.

Декомунізація так і не відбулася. А денацифікація стосувалася лише невеликої групи нацистів. Ера Саддама Хусейна в Іраку закінчилася кривавою війною й тероризмом на Близькому Сході й за його межами, , - пише Rzeczpospolita. Диктатори, а також генерали, директори, секретарі, пропагандисти, прокурори, судді, викрадачі й кати, які їм служать - всі вони знають, що розплата, як правило, не наступає. Вони знають історію, знають світ і знають життя. Вони розуміють, що руки справедливості навряд колись до них дотягнуться. Тому перейматися цим не варто. Тож вони переступають знову червоні лінії, скоюючи нові злочини.

Напевне, вони більше бояться поразки в дусі Муаммара Каддафі в Лівії, якого вбили розлючені бунтівники, ніж долі Слободана Мілошевича. Останній постав перед міжнародним трибуналом, де у нього був адвокат. На додачу, у диктатора було багато часу в камері, щоб обміркувати свої вчинки.

У випадку людей, які служать режиму з ядерною зброєю, шанси встановлення справедливості близькі до нуля. Але все ж вони хоч і мізерні, але є. Якщо не сьогодні, то хоча б до кінця життя злочинця. Тому потрібно терпляче збирали докази, вислуховувати свідчення жертв, готувати документи. Потрібно готувати процеси і формувати спеціальні трибунали.

"Такі приготування повинні стосуватися і режим Олександра Лукашенка, його співробітників й прихильників. Короткі списки таких діячів вже сладені і в ЄС, і в США. Вони будуть розширені, тому що режим йде на нові злочини й відверто вважає, що ніщо його не зупинить і він здатен за все", - йдеться в статті.

Ідея створення спеціального міжнародного трибуналу для Білорусі правильна. Але диявол ховається в деталях. Однією з них є географія. Польща з одного боку могла б стати місцем для такого трибуналу. Оскільки вона більш чутлива до подій в Білорусі, ніж будь-яка інша країна. Але з іншого боку, її судова влада зараз не має хорошого іміджу в світі. Тож міжнародний трибунал для Білорусі міг би через це зіштовхнутися з атаками. І Москва не пожаліє на це жодної підтримки.

Також Варшаві потрібно пам'ятати про польську меншину в Білорусі. Не можна давати Лукашенку виправдань для ще більшого переслідування білоруських поляків. А він вже їх переслідує. Тож місце, де буде створений трибунал для режиму Лукашенка - це питання для міжнародної дискусії.

Протести в Білорусі

• 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. Згідно з офіційними даними ЦВК, Олександр Лукашенко набрав 80,1% голосів виборців, його основний опонент Світлана Тихановська - 10,1%, інших трьох кандидатів підтримали менше 2%.
• Тисячі жителів Білорусі, не згодних з підсумками виборів, вийшли на акції протесту, відбулися зіткнення з силовиками. По всій країні почалися страйки.
• У перші дні учасників акцій жорстоко розігнав міліцейський спецназ, тисячі людей були затримані, багатьох з них при затриманні і в СІЗО сильно били. Сотні людей постраждали, загинули кілька людей.
• Європейський Союз не визнав результати виборів президента Білорусі і вважає Лукашенка нелегітимним президентом.
• 17 вересня Європарламент не визнав перемогу Лукашенка на виборах, водночас визнав Координаційну раду білоруської опозиції тимчасовим представницьким органом білорусів.
• 23 вересня в Мінську відбулася таємна інавгурація Лукашенка.
• Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що" інавгурація " Лукашенка не означає визнання його легітимності на посаді президента.

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ

Переклад: Лесь Димань