Штучні зуби почали клеїти на присоски

9 червня 1822 року у США лікар з Нью-Йорка Чарльз Грем запатентував штучну щелепу. Потім почав масове виробництво свого винаходу, який відразу став справжньою сенсацією.Вперше робити протези зубів почали єгиптяни. У колоніальний період зіпсовані зуби вважалися коренем усіх хвороб. Карієс лікували, видаляючи зуб і замінюючи золотим або із слонової кістки.Але саме Грем підняв протезування зубів на новий рівень. Його унікальним винаходом є також те, що він запропонував робити вставну щелепу не з природних матеріалів - фарфору чи слонової кістки, а з пластмаси.Сучасні стоматологи пропонують два варіанти вирішення питання втрачених зубів — імплантація і протези. У першому випадку ряд відновлюється за допомогою окремих незнімних штучних зубів, які фіксуються в роті за рахунок встановлених в щелепу титанових імплантатів. Такий спосіб здається найбільш прийнятним з точки зору надійності і естетики.Однак імплантація великої кількості відсутніх зубів часто неможлива через атрофії кісткової тканини. Сьогодні вставні зуби робляться з акрилу, за допомогою 3D-моделювання ідеально підганяються для прилягання. Фіксуються вони за рахунок ефекту присоски — варто пацієнтові закусити конструкцію, з-під неї виходить зайве повітря, і вона надійно прилягає до ясен. Штучна щелепа оснащується кламмерами — кріпильними елементами, які розташовуються на опорних зубах.Будь-яка знімна конструкція повинна кріпитися за наявні сусідні зуби, інакше вона просто не буде триматися в роті. А для цього потрібна наявність хоча б 2-3-х своїх зубів. Якщо ж їх немає, пацієнтові потрібно готуватися в імплантації — в щелепу буде встановлено кілька міні-імплантатів, які і стануть кріпленнями.Такі опорні зуби потрібні не тільки для фіксації, а й для правильного розподілу навантаження при жуванні. Якщо їх немає, ясна швидко пошкоджується.Житель Сум знайшов у ковбасі, купленій у супермаркеті за акційною ціною, скляний камінь розміром із горошину.Чоловік на ім'я Віктор вважає, що йому пощастило. Під час вечері скло потрапило на зуб, тож він його не проковтнув.