Григорій Чапкіс був невиправним оптимістом, з нього дійсно хотілося брати приклад
Григорій Чапкіс був невиправним оптимістом, з нього дійсно хотілося брати приклад

Григорій Чапкіс був невиправним оптимістом, з нього дійсно хотілося брати приклад

Для мене Григорій Миколайович – назавжди! Як і його слова: «Треба рухатися до останнього подиху»

Пішов з життя Григорій Миколайович Чапкіс. Великий танцівник, людина, особистість. З незламним характером, із сильною енергетикою, з бажанням жити та неповторним «рухом на паркеті». Ніколи не забуду його школу, його внесок в історію українського танцю.

І завжди пам’ятатиму його «Пара номер п'ять сьогодні була, можливо, і кращою, але не настільки, як я».

Невиправний оптиміст, той, з кого дійсно хотілося брати приклад. Той, для кого танець ніколи не був роботою, натомість був його життям.

Для мене Григорій Миколайович – назавжди! Як і його слова: «Треба рухатися до останнього подиху». Раджу не забувати цю фразу всім нам.

Назавжди в наших серцях.

Джерело: блог Володимира Зеленського

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів.
Джерело матеріала
loader
loader