Кореспондентка видання БелаПАН Татьяна Каравянкова виїхала з Білорусі 9 липня. Її слова цитує Радіо Свобода та Белсат TV.
Вона написала, що всіляко відтягувала це рішення, але в момент необхідності прийняла його за кілька хвилин.
Також вона пише, що тепер роздумує, наскільки виправданим був від’їзд. І що відчуття безпеки затьмарює страх за колег та родичів, які залишились в Білорусі.
«Це складне рішення, яке, як я сподівалася, ніколи не доведеться приймати, і яке я всіляко відтягувала, ми з редакцією прийняли всього за кілька хвилин. На збори пішло 2 години. Тепер мене роздирають абсолютно протилежні почуття і нескінченні запитання в голові: чи від'їзд став ознакою слабкості чи розсудливості? Можливо, ми переоцінили попередження, але насправді все б вийшло і ми могли б продовжувати працювати вдома? Почуття захищеності, коли, прокинувшись вранці, ти розумієш, що не можеш не здригатися від кожного звуку за вхідними дверима, затьмарюється страхом за решту колег та родичів», – написала журналістка у Facebook.
На жаль, її допис наразі недоступний у відкритому доступі.
Тетяна Каравянкова подякувала усім, хто допомагав і продовжує допомагати та підтримувати її. Також вона додала, що вираз «білорус білорусу білорус» за останній рік набув абсолютно нового значення.
Нагадаємо, що 14 червня білоруські силовики організували брифінг, на якому несподівано з'явився затриманий білоруський блогер Роман Протасевич. Його вважають політв'язнем, оскільки Олександр Лукашенко змусив літак Євросоюзу, на якому летів Протасевич, сісти в Мінську. Після чого Протасевича заарештували й наразі він перебуває під домашнім арештом. Йому загрожує близько 14 років ув'язнення.
Татьяна Каравянкова на цьому брифінгу заявила Протасевичу, мовляв, не вірить жодному його слову, оскільки розуміє, що він, на її думку, перебуває в заручниках.
Нагадаємо, що наразі неможливо перевірити будь-які слова Романа Протасевича, а також те, чи справді він не перебуває під тиском у своїх діях та висловлюваннях. Нещодавно він завів акаунт у твіттері, однак багато користувачів припускають, що це також відбувається під контролем силових структур.
8 липня в Білорусі силовики прийшли з обшуками до працівників опозиційного порталу «Наша Ніва» у межах справи про «організацію чи підготовку дій, що грубо порушують громадський порядок, або участь у них» (ст. 342 Кримінального кодексу Білорусі) та «масові заворушення» (ст. 293 ККБ). Обшук проводили працівники різних підрозділів внутрішніх справ в редакції «Нашої Ніви», бухгалтерії, у редакторів Єгора Мартиновича, Андрія Скурка, Андрія Динька та бухгалтерки Ольги Ракович. Їх допитували в Слідчому Комітеті Білорусі. Мартиновича, зокрема, підозрюють в «організації чи підготовці дій, що грубо порушують громадський порядок, або участі в них». Його затримали на 72 години.
Водночас Міністерство інформації Білорусі обмежило доступ до сайту видання nn.by через «повідомлення Генеральної прокуратури в зв'язку з розміщенням інформації, поширення якої заборонено пунктом 1 статті 38 закону Республіки Білорусь "Про засоби масової інформації"». Відомство не уточнило, про яку саме публікацію йде мова.
Білоруські силовики прийшли з обшуками до редакцій видань «Брестская газета» та «Intex-Press». Також правоохоронці провели обшуки в активістів та кореспондентів Bobr.by, «Белсат» та Orsha.eu.
Ввечері 8 липня заступник начальника слідчого управління КДБ Білорусі Костянтин Бичек оголосив про початок операції із затримання осіб, причетних до діяльності опозиційних телеграм-каналів та чатів, – «зачистці від радикально налаштованих осіб».
У Білорусі тривають репресії після президентських виборів 2020 року, на яких «переміг» Олександр Лукашенко. Влада жорстоко придушила мирні акції протесту та почала кампанію із залякування опозиції та незалежної преси – у Білорусі затримують журналістів, опозиційних політиків, придушують медіа. 24 травня 2021 року самопроголошений президент Лукашенко підписав зміни до законодавства про ЗМІ та масові акції, які суттєво обмежують діяльність журналістів та опозиційних партій. 8 червня Лукашенко підписав поправки до Кримінального кодексу, які криміналізують критику уряду та несанкціоновані демонстрації у Білорусі.
Фото: БелаПАН