Жодного артефакту російської культури. Археологи спростували визначну роль Катерини ІІ в розвитку півдня України
Жодного артефакту російської культури. Археологи спростували визначну роль Катерини ІІ в розвитку півдня України

Жодного артефакту російської культури. Археологи спростували визначну роль Катерини ІІ в розвитку півдня України

Біля села Тягинка Бериславського району на Херсонщині археологи виявили докази, які спростовують цивілізаційну роль російської імператриці Катерини II та її фаворита Григорія Потьомкіна у розвитку півдня України. Знайшли артефакти на місці фортеці часів Великого князівства Литовського – XІV-XV ст."Поруч із керамікою та монетами різних країн маємо відкриття, які перевершили усі сподівання. Знайшли геральдичний знак XV ст. старовинного литовського княжого роду Нарибутовичів із близького оточення Великого князя Вітовта. Імовірно приїздили сюди не лише вирішувати якісь справи, а жили у власному маєтку. Серед оздоблення були і такі княжі символи. Іще знайшли булаву, не бачену раніше серед знахідок на півдні України. Ці та знайдені під час попередніх розкопок речі свідчать про давній зв'язок території з європейською культурою. Повноцінна інтеграція в європейський простір відбувалася уже в ті часи, що спростовує міфи про цивілізаційну роль Російської імперії, Катерини II та Григорія Потьомкіна на півдні України. Жодного артефакту російської культури за весь час розкопок тут не знайшли", - розповідає представниця громадської організації "Культурний центр Україна-Литва" Наталя Бімбірайте.Розкопки ведуть фахівці Південно-середньовічної експедиції Інституту археології НАН України та волонтери з України і Литви. Керує експедицією старший науковий співробітник Інституту археології професорка Світлана Біляєва."Експедиція концентрується на городищі та фортеці Тягинь – пам'ятці археології національного значення. Тут уже шостий сезон проходять дослідження. Фортеця стояла на кордоні Великого князівства Литовського з володіннями татар. Громадська організація допомагає знаходити ресурси, налагодити процес, шукати волонтерів-ентузіастів. Держава такі речі не фінансує. Натомість допомагає й консульство Литви у Львові", - розповідає представниця організації.Протягом п'яти сезонів розкопок вдалося знайти багато давніх артефактів."Відкриваємо невідому раніше частину історії півдня України. На початку досліджень відкопали керамічний водогін. Далі знаходили дорогу кераміку, арбалетні болти, литовські, польські, татарські, генуезькі монети та предмети. 2018 року експедиція стала найпотужнішою з усіх, бо тоді отримали грант від міністерства закордонних справ Литви. Організували навіть підводні дослідження і знайшли в районі фортеці давню пристань. Дійшли висновків, що це був форт із митницею, де велася міжнародна торгівля між Заходом та Сходом", - веде далі.Торік відкопали кутову вежу фортеці. Збереглася частина її автентичної стіни в 1,5 – 1,75 м. Архітектори вирахували, що вежа могла сягати до 9 м. Всередині мала кілька ярусів. Знайшли рештки дерев'яних дощок на яких збереглися фрагменти бомбарди - першої артилерійської зброї, попередниці гармат.Участь в експедиціях можуть взяти усі охочі."Чекаємо людей, які люблять історію та Україну. Готові пожертвувати власним часом і приїхати. Географія розширилась, приїжджають і допомагають не лише з Херсонщини, а й багатьох інших міст. Проживаємо в наметовому містечку, самі готуємо їжу і працюємо. Плануємо експедицію на наступний рік. Якщо зацікавить можна буде написати у Facebook спільноту центру. Цьогоріч, 7 серпня, презентуємо усі знахідки", - каже Наталя Бімбірайте.Український інститут національної пам'яті представив краєзнавчий проєкт під назвою "Український Південь". Він ставить на меті руйнування російських імперських міфів про історію Північного Причорномор'я. Нині доступно 5 відеолекцій.

Джерело матеріала
loader
loader