Сайгон, Тегеран та Кабул. Як проводили евакуації своїх дипломатів США та Росія

Американський генерал Кріс Донохью був останнім, хто вийшов з Афганістану під час евакуації з Кабула. Гелікоптери Морський лицар армії США один за одним евакуювали персонал з даху посольства Америки. Ця картина одразу викликала дежавю із Сайгоном.

На початку 1970-х років Війна у В’єтнамі тривала вже понад десять років. У США за цей час змінилися три президенти – Джон Кеннеді, Ліндон Джонсон і Річард Ніксон. Останній на президентських виборах виступав під гаслом завершення кровопролиття почесним миром.

У січні 1973 року в Парижі після перемовин між американськими дипломатами, керівництвом Північного В’єтнаму, тимчасовим урядом Південного В’єтнаму та сайгонською адміністрацією вирішили припинити вогонь і за два місяці вивести контингент Сполучених Штатів.

Багатотисячне військо полишило В’єтнам. Навесні 1975 року, коли президентом США вже був Джеральд Форд, народна армія Північного В’єтнаму рушила на південь. Було зрозуміло, що Сайгону лишаються лічені дні.

Кадри евакуації облетіли весь світ і стали символічними. Гелікоптери сідали на палубу авіаносця США, з них виходили люди. А потім гелікоптери скидали у Південно-Китайське море, аби дати змогу приземлитися наступним. Деякі гелікоптери навмисне направляли у воду самі пілоти, а в останній момент вистрибували з рятувальними жилетами.

Так вивезли близько 1,5 тис. американських громадян та понад 5 тис. в’єтнамців. Але далеко не всіх, хто співпрацював зі Штатами.

В американському посольстві дзвонили і тріщали у радіо, лунали такі собі відчайдушні голоси на кшталт, алло-алло я містер Хан, перекладач, дайте відповідь мені хтось, – розповідає доктор історичних наук Стефан Машкевич.

У посольстві в Сайгоні, де наступ комуністів так швидко не очікували і була страшенна паніка, чимало документів знищити просто не встигли.

Нібито в’єтнамські комуністи, коли захопили Сайгон, знайшли в посольстві США список ЦРУ, їх інформаторів серед південних в’єтнамців. Потім по тому списку вони відловлювали, заарештовували і вбивали, – розповідає експерт з питань Близького сходу Іліа Куса.

У листопаді 1979 року в Ірані сталася Ісламська революція. Шах Пехлеві, який колись прийшов до влади за допомогою американських спецслужб, втік за кордон.

В Ірані його заочно засуджують до страти. Раптом виявляється, що він поїхав на лікування у США. Це було останньою краплею. Посольство США у Тегерані була оточене мітингувальниками. Студенти перетнули паркан, зламали двері та вдерлися всередину.

Знищити всю документацію не встигли. Згодом деякі документи ляжуть на стіл так званого ісламського революційного суду.

66 дипломатів опинилися у заручниках. Але шістьом вдалося втекти ще до захоплення будівлі. Вони розмістилися у посольстві Канади.

Допустити, аби дипломатів схопили та стратили – означало ще більший політичний програш. Треба було будь-яким чином їх врятувати.

Аби вивезти дипломатів, спецслужби розробили геть не тривіальну операцію. Начебто вони – канадська знімальна група, яка була в Ірані у пошуках локації. Для цього довелося вигадати фейковий фільм. Анонси про початок зйомок опублікували у світових ЗМІ. Це мав бути фантастичний блокбастер.

До кінця 1990-х вважалося, що це була акція канадського уряду, і лише згодом стали відомі деталі про участь ЦРУ.

Згодом один з врятованих дипломатів Марк Ліджек розповість про деталі тієї операції – все було значно прозаїчніше.

Насправді все пройшло спокійно. Коли ми прибули в аеропорт, було тихо, нас майже не перевіряли. І загалом, ми добре підготувалися. Впродовж тижнів читали сценарій та вивчали свої ролі, – пояснює Марк Ліджек, колишній працівник консульства США у Тегерані.

Була своя історія з посольством і у Росії. На початку 1990-х років, коли розвалився СРСР, новий російський уряд вже не в змозі підтримувати свої імперські амбіції на Близькому сході.

Допомога уряду Наджибули припинилася. В 1992 році Демократична республіка Афганістан припинила існування. Владу ділять Ахмад Шах Масуд та Гульбеддин Хекматіяр – колишні польові командири моджахедів.

В цей час у Кабулі лишаються кількасот російських дипломатів з родинами. Напередодні у посольстві знищують документи, а зварюванням – розрізають зброю.

Для порятунку надіслали три літаки Іл-76 із перевдягненими у бортовий персонал десантниками.

Ісламісти почали бомбити та стріляти вже по летовищу. Хоча була домовленість, що не будуть стріляти. Один літак росіяни втратили, а зрештою вони ледь не втратили свого посла. Його накрили собою два спецназівця і так змогли врятувати на летовищі, – розповідає доктор історичних наук Павло Гай-Нижник.

Згодом сили Шах Масуда надали кілька маленьких літаків і евакуювали дипломатів та поранених.

Були і вбивства дипломатів. Зокрема – посла Сполучених Штатів у Афганістані Адольфа Дабса у 1979 році, після чого Штати розірвали дипломатичні зв’язки до 2002 року.

Або у Лівії у 2012 році – коли підпалили будівлю і загинув Крістофер Стівенс. США з 1980 року не має посольства в Тегерані, а віднедавна – і у Кабулі. Там лишилися дипломатичні установи лише трьох країн – Китаю, Пакистану та Росії.