Друге життя депресивного району Львова: що таке джентрифікація та чи можлива вона в Україні
Друге життя депресивного району Львова: що таке джентрифікація та чи можлива вона в Україні

Друге життя депресивного району Львова: що таке джентрифікація та чи можлива вона в Україні

Сьогодні важко здивувати когось термінами джентрифікація і ревіталізація.

Реконструкція та оновлення непривабливих районів стали типовою практикою прогресивних країн.

Й Україна – не виняток, пише 24 канал.

Інтерес до ревіталізації депресивних районів, закинутих промислових зон та пусток зародився в Україні відносно недавно.

Якщо європейські й американські квартали славляться комплексним підходом до реконструкції та оновлення, у нас цей процес залишається точковим.

Проте існують ентузіасти, які вбачають у цьому віянні неабияку перевагу для підвищення привабливості районів і цілих міст.

Разом із Корпорацією Нерухомості РІЕЛ, яка однією з перших дала поштовх до глобального оновлення львівського району Підзамче, розбираємося, що таке джентрифікація та чи існує вона в Україні.

Джентрифікація або ревіталізація – це процес оновлення і реконструкції будівель у непривабливих частинах міста, який призводить до змін в демографії, підвищення середнього доходу та зміцнення культури району.

Люди, які багато подорожують, точно стикалися з європейськими оновленими районами.

Приміром, квартал Маре у Парижі, який сьогодні є осередком богемного життя, перебував в повоєнні часи у повному занепаді.

Схожа ситуація і з всесвітньовідомим Ноттінг-Гіллом у Лондоні.

Найбідніші переселенці, які оселилися тут після Другої світової війни, перетворили район на арену для міжетнічних конфліктів.

Щоб повністю змінити імідж Ноттінг-Гіллу, владі довелося знести старі халупи та збудувати ряд новобудов за єдиним архітектурним планом.

Чи існує джентрифікація в Україні.

Як повідомив генеральний директор Корпорації Нерухомості РІЕЛ Ростислав Мельник, в Україні прикладів вже реалізованої масштабної джентрифікації поки що немає.

Однак це не означає, що ми не потребуємо таких проєктів.

Якраз навпаки – девелопери розуміють переваги ревіталізації депресивних районів для всього міста.

Це, зокрема, покращення житлового фонду, "перетікання" на ці території платоспроможного кластера резидентів та підприємців, відтік маргінесу, активний розвиток місцевих бізнесів, інфраструктури й культури.

Оновлення Підзамче – та необхідна ініціатива, яка продемонструвала, що ревіталізація занедбаних українських районів необхідна та бажана, а головне – можлива.

Історія району Підзамче.

Підзамче – це Львів, якого не бачать туристи, що частково пояснюється історією району.

Раніше тут був осередок майстерень, підприємств, фабрик і млинів.

Центральний Львів витісняв на Підзамче все, що йому не подобалось: різні етнічні групи, брудні виробництва, міські очисні споруди.

Навіть проституцію на початку XX століття хотіли офіційно "переселити" на Підзамче.

З Підзамчем пов’язане й батярство – легендарна місцева субкультура дрібних злочинців, яка проіснувала тут аж до закінчення Другої світової війни.

У повоєнний час Підзамчем розросталася промзона, яка почала поступово занепадати за часів незалежності України.

Так само занепадала підзамкова інфраструктура, комерційна діяльність та соціальне життя….

Корпорація Нерухомості РІЕЛ "зайшла" на Підзамче у 2020 році з наміром створити "новий центр старого міста" на дільниці, з якої повільно витікало життя.

Компанія зіткнулася з величезною зоною без доріг й належної інфраструктури.

У районі домінували малоповерхові будинки старої забудови, руїни колишніх виробничих цехів, стіни сучасних місцевих виробництв.

Де-не-де проглядалися історичні пам’ятки, які потребували збереження.

Основною задачею забудовника стала не лише джентрифікація з гармонійною інтеграцією архітектурної спадщини району в ультрасучасний і технологічний дизайн комплексу "Містечка Підзамче", а й початок реалізації проєкту в умовах повної відсутності доріг, коли навіть підігнати бетономішалку на об’єкт є справжнім квестом.

Корпорація не просто спроєктувала будинки за останніми трендами житлобудівництва – з озелененими лаунж-зонами на даху, ультрасучасною інфраструктурою (від зарядних станцій для електромобілів до коворкінгів, спортивних і ретріт-зон), але й подбала про можливості для бізнесу та врахувала усі аспекти зручного життя кожного члена родини – поруч є школи, дитсадки, магазини, офіси.

Ми вкладаємо великі гроші, щоб ця інфраструктура була якісною та сучасною.

Ми запланували створити тут новий центр для життя, бізнесу і відпочинку, – розповідає девелопер.

Скільки часу та коштів потрібно для глобальної ревіталізації.

Ростислав Мельник розповів, що декілька років тому місто вклало близько 170 мільйонів гривень на реконструкцію вулиці Промислової.

Зараз приблизно стільки ж йде на відбудову вулиці Богдана Хмельницького.

Мільйони євро буде витрачено на реновацію однієї з головних пам’яток Підзамче – Фабрики повидла.

Містом навіть запланована канатна дорога, що з’єднуватиме район зі Старим Львовом.

Інвесторові, з яким ведуться зараз перемовини, це коштуватиме близько десятка мільйонів євро.

У Корпорації Нерухомості РІЕЛ планують, що на реалізацію багатофункціонального комплексу "Містечко Підзамче", який вдихне нове життя в цю місцину, знадобиться ще 5 років і десятки мільйонів євро.

До 2025 року очікується зведення понад 100 000 квадратних метрів квартир; 30 000 квадратів під бізнес; близько 9 гектарів експлуатованих прибудинкових територій – від вело- та автопарковок до ретріт-зон; низку артоб’єктів, серед яких – інтерактивний проєкт "шоурум Підзамча",який занурить гостей району в його історію.

Джерело матеріала
loader
loader