У Артемка виявили пухлину в мозку, але лікарям ніяк не вдається визначити її характер для призначення лікування

У багатодітній родині переселенців із Криму нове і ще більш страшне випробування - захворів наймолодший із 5 дітей. До того ж його хвороба очевидна, але лікарям ніяк не вдається визначити остаточний діагноз, щоб почати дієве лікування.

«Життя і так нас не балувало, але зараз ми зіткнулися з великою проблемою. Наймолодшому синові Артему (5 років) зробили операцію - пухлина головного мозку. Приблизно три місяці тому з Тьомчиком почали відбуватися дивні речі. Він міг бігати зі старшими братами хоч цілий день, але іноді став падати. Потім вечорами говорив, що дуже втомився і не може їсти... Потім він почав ніби спеціально падати на бік і говорити, що не відчуває ногу, або вона у нього болить», - пригадують рідні, як у хлопчика розвивалась хвороба.

Оскільки такий стан у дитини був не щодня, то батьки навіть не підозрювали, що це страшні симптоми. Коли ж падіння сина почали траплятися по кілька на день і навіть скидадися на напади епілепсії, дитину терміново почали возити на приймання до лікарів.

«Ситуація ускладнювалася тим, що в нашому населеному пункті немає дитячого невролога, а візит до сімейного лікаря і профілактичний огляд ми планували на середину серпня, саме перед школою потрібно було брати довідки для школи. Але, все ж зателефонували сімейній лікарці, і вона дала нам направлення на консультацію в дитячу неврологію.

Оскільки були вихідні дні з нагоди Дня незалежності, то поговоривши з лікарем, ми приїхали до лікарні 26 августа... Саме цей день перевернув життя нашої родини в перший раз. Тьомі зробили МРТ голови і на ньому виявилася пухлина», - розповідає мама хлопчика.

Саме після цього лікарі наполягли на негайній операції, щоб зупинити напади.

«2 вересня ми пішли не до першого класу, а почали перший етап боротьби за життя Тьоми. Важкі вісім днів очікування і тривалих нападів, яких в деякі дні доходило до 7. 10 вересня - день операції. Якою ж була наша радість, коли після операції (це були вихідні) наш малюк почувався добре, сидів, їв і сміявся з татом і старшими братами і сестричкою, які влаштували йому сюрприз. Але ось результати гістології нас шокували. За першим висновком - анапластична олігоастроцитома (злоякісна пухлина)», - додає мама хлопчика.

Лікарі були готові розпочати агресивну, але дієву для таких діагнозів, променеву терапію. Але один із закріплених лікарів все ж засумнівався в діагнозі, тож вирішили провести повторне гістологію.

«Відповідь поставив нас і лікаря в тупикову ситуацію: пухлина виявилася не такою злоякісною - дизембріопластична нейроепітеліальна пухлина», - каже жінка.

За такого діагнозу призначається менше важке лікування. Але ж треба знати напевне, котрий із діагнозів більш правильний. Родині радять направити матеріал на аналіз вже в закордонну клініку, яка має поставити остаточну крапку в постановці діагнозу, і таким чином і підібрати найбільш дієве лікування.

«Потрібно робити ще перевіркові обстеження для уточнення діагнозу і адекватного лікування. Рекомендують відправляти на дослідження за кордон, але на це потрібні великі гроші, яких ми не маємо в своєму розпорядженні. Ми знайшли клініку в Німеччині, але  сума лише депозиту може становити 3 500 - 4 000 EUR. Будемо вдячні за будь-яку допомогу!» - каже мама Артемка.

Реквізити для допомоги:

4441 1144 2146 0716 у гривні

5375 4199 0632 3744 в євро

5375 4188 0856 7580 в доларах

Вікторія Бісєва