Пам’ятну дошку організатору українського кіновиробництва Олексію Ярмольському планують встановити у центрі Києва

Благодійний Фонд Богдана Ступки, за підтримки низки громадських організацій, ініціює встановлення у Києві по вулиці Станіславського 3 пам’ятної дошки відомому кінодіячу, організатору українського кіновиробництва Олексію Ярмольському.

Про це повідомили у прес-службі Фонду.

Ініціативу Фонду, зокрема, підтримали організація ветеранів АТО Вибачте, що живі, громадська організація АРТ-резиденція плюс/мінус та ін.

За інформацією прес-служби Фонду, громадські активісти консультувались з цього питання з онуком кінематографіста – директором аналітичного центру ЦОСЕР Денисом Павленко та отримали його згоду.

У 1939 році закінчив фізико-математичний факультет Ленінградського педагогічного інституту.

Брав участь у Другій Світовій війні, був призваний на фронт Московським райвійськкоматом міста Ленінград.

Після війни з 1947 по 1971 рік Олексій Ярмольський працював адміністратором, заступником директора, директором картин на Київський кіностудії імені Довженко.

Керував знімальними групами художніх фільмів режисерів Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Володимира Довганя, Антона Тимонішина, Евгена Шерстобітова, Юрія Лисенко, Євгена Матвєєва, Олександра Муратова, Івана Кавалерідзе.

У його картинах знімались Микола Яковченко, Дмитро Капка, Людмила Гурченко, Лесь Сердюк, Броніслав Брондуков, Генріх Осташевський, Ігор Дмитрієв, Ірина Мірошниченко, Олексій Смирнов, Георгій Юматов, Людмила Сосюра, Микола Шутько, Сергій Мартінсон, Володимир Заманський, Юрій Лавров, Лев Перфілов, Сергій Філіппов, Варвара Чайка, Геннадій Юхтін, Олександр Белявський та інші зірки кінематографу.

П’ятірку його найуспішніших фільмів – Їх знали тільки в обличчя (43.7), Повія (27.8), Три доби після безсмертя (24.7), Перщий парубок (21.7), Поштовий роман (21) подивились більше 138 млн глядачів.

Нагороджений Орденом Вітчизняної війни II ступеня, медаллю За оборону Москви, медаллю За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр., знаком Відмінник кінематографії СРСР.

Жизнь в драме, или почему украинское кино такое печальное ?>.