Перепідпорядкування столиці: як Зеленський хоче “обійняти” Кличка

Наразі Віталій Кличко залишається мало не останнім великим дійсним чиновником, який не належить до ЗеКоманди. Через що спроби “обійняти” мера Києва повторюються все наполегливіше та наполегливіше.

Хто у Києві голова

Основна ідея Офісу президента щодо Києва ще із часів Андрія Богдана – змістити Кличка з посади голови КМДА і призначити на цей пост лояльну фігуру.

У відповідь сам Кличко не втомлюється повторювати, що обраний киянами мер і повинен бути головою Київміськадміністрації, а не хтось інший.

Атакувати в лоб і просто призначать указом президента замість Кличка іншу людину на Банковій все-таки не стали. І вирішили провести це рішення через Раду.

Там ще у жовтні 2019 року проголосували у першому читанні новий закон Про столицю. До нього було подано понад 900 поправок, фінальний текст до другого читання з’явився у вересні 2020 року і відтоді лежить без руху.

Але після зміни спікера і приходу на цю посаду замість Дмитра Разумкова абсолютно лояльного Руслана Стефанчука про законопроект раптово згадали, дістали його з-під сукна і вже готові голосувати під час читання.

Руслан Стефанчук

Причому голова Ради Стефанчук навіть каже, що закон Про столицю може бути проголосований мало не в листопаді. За даними Фактів ICTV, завдання, яке поставили перед нардепами – закрити питання із законом Про столицю до Нового року.

Документ концептуально перерозподілить повноваження всередині київської влади. Дійсні повноваження КМДА в управлінні Києвом перейдуть до виконавчого органу Київради, який наразі пропонується назвати Магістратом, втім, швидше за все, цю назву змінять.

Очолювати такий виконком буде чинний мер, тобто Кличко. Тоді як КМДА перетвориться на наглядовий орган на чолі із префектом, якого призначатиме президент.

Якщо мер або Київрада, на думку голови КМДА, ухвалять рішення, що порушує Конституцію та інші закони України, він зможе видати припис виправити цю ситуацію. А за необхідності – звернутися до суду.

Фактично префект матиме право вето, а мер і Київрада всі скільки-небудь значущі рішення будуть змушені проводити за схвалення государева ока по столиці — префекта.

Ця витончена і абсолютно законна конструкція може дуже сильно змінити політичний ландшафт у принципі, незважаючи на її начебто локальність.

Чинний мер до законопроекту налаштований дуже критично і бачить у ньому тільки одне завдання: Ключовою метою цього законопроекту є одне — прибрати Кличка, який не підкоряється будь-кому згори.

Віталій Кличко

Чинний мер постійно нагадує про рішення Конституційного Суду від 2003 року, згідно з яким призначати головою КМДА можна тільки обраного киянами мера міста.

Щоправда, Слуги вже направили нове звернення до КС з цього приводу, яке заблокований суд розгляне нескоро, а поки що можна змінити законодавство через Раду.

У Слузі народу у відповідь на обурення столичного мера роблять вигляд, що не розуміють, про що взагалі говорить Кличко.

– Тези Кличка, що хтось намагається обмежити його повноваження, не відповідають дійсності. З точки зору управління містом у нього залишаться ті ж самі повноваження, які є, — стверджує нардеп від СН Віталій Безгін.

Хто рахує гроші

Думки експертів також розділилися. Директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак зауважує, що поєднання державних і самоврядних функцій у КМДА не відповідає теорії децентралізації та Європейській хартії місцевого самоврядування.

– Не може вранці мер головувати на засіданні міської ради і приймати рішення, а після обіду вже як голова КМДА перевіряти законність рішення. Насправді рішення розмежувати посади не послаблює мера, а посилює, тому що у нього з’являється повна автономія, – вважає Юрій Ганущак.

А ось на думку екс-нардепа Олександра Черненка, закон заганяє Кличка в пастку. До прикладу, Черненко звертає увагу на інші положення документа, окрім розмежування повноважень мера і голови КМДА.

– Якщо копнути глибше, то знайдемо ще не один спосіб встановити в Києві ручне управління з Банкової. У ОП вирішили контролювати розподіл київського бюджету між міською та районними радами у ручному режимі. Саме тому депутати пропонують внести зміни до Бюджетного кодексу, яким на рівні закону передбачити, що бюджет міста розподілятиметься між загальноміським та районними рівнями.

Частки розподілу народні депутати зможуть визначати в ручному режимі. Який це матиме вигляд на практиці? Якщо ОПУ не зможе вичавити з київського мера потрібного їм рішення, відразу більше грошей буде направлено на райони. А районами, за відсутності сформованих рад, хто керує? Призначені президентом чиновники, які зроблять те, що їм накажуть, – пояснює Олександр Черненко.

До речі, що стосується столичних райрад, то це окрема історія. У законопроекті Про столицю пропонується їх відновити. Ідея популярна у контексті децентралізації. Кличко теж запропонував відновити райради в Києві без голосування в Раді.

19 жовтня Кличку вперше за рік вдалося зустрітися із Зеленським.

– Говорили довго про проблеми столиці, – розповів мер.

Чи означає це, що холодна війна між Банковою і Хрещатиком припиниться? Зовсім не факт.