![Що буде на місці Більшовика: як у Європі перетворюють старі промислові зони на комфортні простори](https://thumbor.my.ua/Yi5lOYNUhvzWGgdgrp9td2kFtxQ=/800x400/smart/filters:format(webp)/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F433%2Fad9f2e7721bdd04c07cb3ce9427b348d.jpg)
Що буде на місці Більшовика: як у Європі перетворюють старі промислові зони на комфортні простори
Продаж заводу Більшовик на Шулявці відкрив нові перспективи перед девелоперами – кардинально змінити занедбаний мікрорайон столиці площею у 35 га майже в центрі міста, враховуючи найкращі західні практики розвитку мегаполісів.
Свого часу завод Більшовик був велетенським промисловим гігантом, але зараз повністю втратив свою промислово-економічну потужність і є фактично закинутою територією посеред столиці.
Продаж заводу на аукціоні поклав кінець його попередній іпостасі існування як сірої промислової зони і спрямував до подальшої перспективи – перетворення на мікрорайон нового типу, де поєднується житловий та бізнес-простір.
Ми вирішили дослідити, як у сучасному західному світі перетворюють старі промислові зони на нові комфортні квартали, і які концепції та підходи для цього використовуються.
На Заході давно панує думка, що промислові зони у міських межах у ХХІ ст. цілковито втратили свою актуальність. А тому всі цивілізовані країни активно ревіталізують їх під новий тип забудови.
![Що буде на місці Більшовика: як у Європі перетворюють старі промислові зони на комфортні простори - Фото 1](https://thumbor.my.ua/cVeE6uEGYff0-NUsZ3Oc1KoYnpw=/600x/smart/filters:format(webp)/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F433%2Fcef47a62817b54fc640f01526bc1dde8.jpg)
Більшовик
Головними принципами такої забудови є безпека, інклюзивність та створення максимального комфорту для всіх, перевага пішохідних зон над всюдисущими автомобілями.
Не менш важлива й екологічність – вільний простір між забудовами перетворюється на громадський простір з парками та зеленими зонами відпочинку.
Кожен квадратний метр тут максимально використовується з користю на користь усім. Тому у сучасних просторах нема гігантських вільних площ і пустирів поміж будинками.
Останніми десятиліттями в Україні (та й на пострадянському просторі загалом) теж намагалися деякі елементи цієї концепції втілювати в життя. Але це скоріше антиприклади того, як подібне можна робити.
Та ж Буча та Ірпінь поруч із Києвом стали класичними прикладами дискомфортних нагромаджень новобудов без розвиненої інфраструктури, транспортної розв’язки.
Це міста, в яких фактично відсутні робочі місця, перевантажені лікарні, школи та дитячі садочки, і де жителі часто змушені не лише самі щодня добиратися за 30-40 км до столиці на роботу, а й возити туди ж дітей до школи, і так само в кінці дня добиратися додому.
Це класичний неправильний приклад побудови винятково спальних районів та містечок, які, по суті, крім того, що дискомфортні для проживання, ще й перевантажують сусідні міста та райони корками та напливом працівників.
Відтак, цілком очевидно, що зведення цілого будівельного кварталу чергових прикладів неякісної бетонно-скляної забудови без інфраструктури та комфорту на місці Більшовика буде неможливим. А це означає, що у міста та майбутнього забудовника, який буде працювати на цій території, залишається лише один вихід – ревіталізувати цей простір згідно нових концепцій та підходів.
Згідно цих стандартів і принципів люди мають жити, працювати і проводити дозвілля на одному місці, не відходячи далеко від своєї оселі. Люди не повинні щоденно витрачати дорогоцінні години вільного часу на дорогу туди й назад, стояння у заторах, посилюючи навантаження на й без того непристосовану до такого трафіку міську інфраструктуру.
Цілком логічно, що на площі у 35 га (і навіть менше, з урахуванням того, що частина території під 5-м цехом відійде місту для добудови Шулявської розв’язки), повинні бути побудовані не лише комфортні і безпечні будинки для проживання, а й розвинена інфраструктура.
Тут повинні функціонувати мережа крамниць і супермаркетів, дитячих садочків і шкіл, зон для відпочинку і розваг дітей – від ігрових майданчиків та скверів до спортивних майданчиків і центрів дозвілля.
У цьому ж мікрорайоні дорослі повинні мати якісний сервіс – не лише для можливості купувати максимально необхідне у крамничках та супермаркетах для щоденного побуту, а й місце для якісних розваг – кінотеатри, клуби, бібліотеки, піцерії, кав’ярні, готелі, спортклуби, місця для вигулу собак, прогулянок на велосипеді та піших маршрутів.
Тобто такі зони повинні бути поруч із будинком або сусіднім кварталом чи мікрорайоном, концентруватися навколо них, а не розкидатися по всьому місту. Люди повинні мати можливість комфортно відпочити від роботи і провести час із родиною так, щоб у них щоразу не виникало бажання поїхати геть від місця сну для відпочинку в інший район міста.
Європейські підходи містобудування показують, що за якісного планування кожен новий мікрорайон стає улюбленим місцем проведення дозвілля жителів цього мікрорайону.
Разом з тим варто звернути увагу на те, що на Заході при описі новозведених мікрорайонів вказують не лише кількість нових жителів у нових будівлях, а й робочих місць, які згенерує цей мікрорайон.
Адже для підтримання його життєдіяльності, для роботи у крамницях, перукарнях, кіосках з ремонту одягу та взуття, салонах краси та спортзалах, школах та дитсадках, – необхідні фахівці. І їхня сукупна наявність на Заході сприймається як ознака того, що новий район – живий, ефективно функціонує та розвивається, і ніколи не стане депресивним або мертвим.
Від концепції забудови міст спальними районами, де люди лише сплять після роботи і їдуть вдень до офісних чи промислових районів на роботу там вже давно відмовилися.
Втілення в життя цих концепцій можна оглянути на прикладі двох міст – Гельсінкі та Мюнхена. Там за останні роки ревіталізували старі промислові зони, а на їхньому місці звели цілком нові багатофункціональні мікрорайони, створені за згаданими вище принципами.
У столиці Фінляндії зараз показово розвивається новий острівний район Яткясаарі (Jätkäsaari). Цей район входить до зони реконструкції Західної гавані, яка передбачає реконструкцію приморських районів Гельсінкі у найближчі десятиліття.
![Що буде на місці Більшовика: як у Європі перетворюють старі промислові зони на комфортні простори - Фото 2](https://thumbor.my.ua/9gb-ZW_nFGJUeEBECXEsO7_X3Jw=/600x/smart/filters:format(webp)/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F433%2F897e0be0791d7411708c660b08af3e51.jpg)
Новий район Яткясаарі, Гельсінкі
Раніше це була типова портова промислова зона, де житлова забудова існувала лише в північній частині району. А більшість площі острова займали складськими приміщеннями та відповідною інфраструктурою.
Починаючи з 2017 року кількість населення почала різко зростати, і від порту залишився лише пасажирський термінал. Усієї вантажної інфраструктури вирішили позбутися на користь створення повноцінного житлового району.
![Що буде на місці Більшовика: як у Європі перетворюють старі промислові зони на комфортні простори - Фото 3](https://thumbor.my.ua/8FzIt0MdG2VRfPp_OjaNILYyPJg=/600x/smart/filters:format(webp)/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F433%2F9381e576e7a40cb2b5ca8d2f6f1aa9ba.jpg)
![Що буде на місці Більшовика: як у Європі перетворюють старі промислові зони на комфортні простори - Фото 4](https://thumbor.my.ua/PY5x_CSpQdJ7tNxdnD-GsOIqPjQ=/600x/smart/filters:format(webp)/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F433%2Ffc400fa3e0db5194ed1b3022e82628ab.jpg)
При цьому Яткясаарі дуже щільно – і незвично для нас, забудовується новими будинками. Тут їх планують звести щонайменше 650, та ще й в такий спосіб, щоб будинки створювали замкнений простір, який захищатиме їх і двори від морського вітру.
Але це не перетворює район на бетонне гетто – у кварталах між будинками створюється паркова зона загальною площею 20 га.
У новому районі планують розселити щонайменше 20 тис. жителів. Окрім житлових будинків, на острові вже працює торговий центр, готель Clarion, офісні центри, бібліотека, в подальшому планується добудувати критий басейн та спортивно-розважальні центри, молодіжний театр, художню студію.
З материковою частиною міста район вже з’єднаний двома трамвайними лініями.
У німецькому Мюнхені не менш цікавим для порівняння є мікрорайон Паркфіртель Гізінг, який також загалом можна порівнювати із нашим Більшовиком.
![Що буде на місці Більшовика: як у Європі перетворюють старі промислові зони на комфортні простори - Фото 5](https://thumbor.my.ua/OYXmktVcS0MpYgV4wUgue1fz1Lw=/600x/smart/filters:format(webp)/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F433%2F09b5d70f48f598dc41a02566ccd3afc5.jpg)
Мікрорайон Паркфіртель Гізінг, Мюнхен
Колись це була територія колишньої промзони Агфа. Певний час її заселили висотною забудовою, але згодом вирішили перетворити на паркове містечко із сучасними малоповерхівками.
Будинки тут розміщені у велетенській парковій зоні в оточенні численних дерев. За згаданим вище принципом місцева влада переробляє колишні райони-мурашники на комфортні зони проживання і роботи.
![Що буде на місці Більшовика: як у Європі перетворюють старі промислові зони на комфортні простори - Фото 6](https://thumbor.my.ua/OD45M-PToRvyCr9Kv9SPcEfmoQ4=/600x/smart/filters:format(webp)/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F433%2F137ed8e26307cfeece1529970e670f1d.jpg)
Мікрорайон Паркфіртель Гізінг, Мюнхен
Як бачимо, на Заході свідомо обрали політику перетворення великих мікрорайонів з безликими висотними багатоквартирними будівлями на комфортні житлові простори самодостатніх мікрорайонів.
І було б добре, якби наша влада підштовхувала забудовників на створення нормальних мікрорайонів з комфортними умовами проживання і праці.
У такому випадку протистояння місцевих громад із забудовниками припиниться, самі девелопери перестануть сприйматися негативно, а їхні проекти сприйматимуться як свідчення прогресу та позитивних перетворень міста.
Зараз девелопери – власники старих промислових будівель на Шулявці – мають унікальний шанс забудувати територію під Більшовиком згідно із сучасними тенденціями комфортного проживання та праці.
![loader](/files/images/preloader.gif)
![loader](/files/images/preloader.gif)