В Україні вирішення земельних спорів на роздоріжжі кодексів

Із запровадженням ринку землі збільшилась кількість земельних спорів.

Це додаткове навантаження на судову систему в Україні, а ще більше питання забезпечення єдності судової практики.

Наразі питання підвідомчості спорів, що виникають із земельних відносин, стоїть дуже гостро у зв’язку з відсутністю чіткого законодавчого закріплення даної категорії спорів за певною юрисдикцією, пише agronews.

На розгляді Верховної Ради України перебуває Проект Закону України № 3296 від 31 березня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо підвідомчості спорів, що виникають у сфері земельних відносин та спорів щодо нерухомого майна», яким пропонується віднести справи у спорах, що виникають у сфері земельних відносин, до юрисдикції господарських судів в незалежності від складу сторін спору.

Agronews весь час уважно спостерігає за даним законопроектом та інформує читачів про нього.

Який стан даного законопроекту на сьогоднішній день.

Чи планує Верховна Рада його розглядати та чи очікувати аграріям на прийняття законопроекту, який нарешті вирішення процедуру земельних спорів в Україні редакція Агро.

Ньюз поцікавилась у профільному комітеті та у судах.

«Стосовно законопроекту № 3296 про передачу земельних спорів до господарської юрисдикції, зустрівшись із суддею КАС ВС Ігорем Дашутіним почув конструктивні аргументи, як можно забезпечити єдність вирішення цих спорів і одночасно зберігати швидкість їх розгляду.

Запросив його для розширеного обговорення позиції з іншими народними обранцями», – прокоментував голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський Голова Касаційного адміністративного суду Михайло Смокович зазначив, що цей законопроект не відповідає Конституції.

Більш тот, такі спори можуть виникати між громадянами коли буде відсутня публічна сфера відносин і це прямо передбачено цивільним процесуальним кодексом, що такі спори мають розглядатися місцевими загальними судами.

Тобто, у системі цивільного судочинства до яких доступ у громадян значно кращий! Голова Касаційного цивільного суду Борис Іванович Гулько з посиланням на лист ВС зазначає, що проблематики розмежування юрисдикцій в цій частині немає; прийняття цього закону може призвести до уповільнення господарського процесу і варто б було б зосередиться до наповнення суддівського корпусу кадрами шляхом в першу чергу формування ВККСУ.

Суддя-спікер Касаційного господарського суду Юрій Чумак на прикладі корпоративних спорів навів позитивний приклад забезпечення в стислі строки єдиної практики господарськими судами.

В межах справ про банкротство давно розглядають різні категорії спорів.

Безумовно проблемою може буди доступність, адже господарські суди представлені тільки в обласних центрах, що в свою чергу може бути виправлено запровадження єлектронного судочинства.

З точки єдності судової практики законопроект є позитивним! Доcить дивним видався коментар секретаря Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду Тетяни Дроботової, яка сказала «Я соглашусь с вами поговорить может быть на следующей неделе, потому что у нас тут идут накладки: и пленум и объединённая палата скоро».

На запитання чи підтримуєте законопроект, вона відповіла: «я сейчас в зале и вообще не могу говорить»… Як бачимо настрої законодавця та суддів за півтора роки змінилися, і якщо раніше мова йшла виключно про підпорядкування таких спорів господарській юстиції, то тепер всі шанси «одержати» такі спори мають цивілісти із найбільш розгалуженою мережею судів, оскільки «адміністративники» готові поступитися земельними спорами.

Наше джерело в судовій системі пов’язує підтримку передачі земельних спорів цивільній юрисдикції домовленістю голів судів заради підтримки адміністративника на посаду Голови Верховного Суду.