Медико-соціальна експертиза: як встановлюють інвалідність, які документи потрібні

3 грудня — Міжнародний день людей з інвалідністю.

Це привід нагадати про людей з особливими потребами.

Ми ж хочемо нагадати, яким чином в Україні можна отримати посвідчення людини з інвалідністю та й саму групу інвалідності.

Розповідає про це Фактам ICTV лікар-терапевт Марина Єріна.

– По-перше, всім слід знати, що інвалідність – це не перепустка для отримання пільг, а констатація розладів здоров’я, які не дозволяють людині працювати або навчатися нарівні з іншими, позбавляють багатьох радощів життя (бачити, чути навколишній світ, рухатися) через захворювання або вроджені вади, – розповідає лікар.

Причин виникнення інвалідності багато, ось основні:.

загальне захворювання;.

інвалідність з дитинства;.

професійне захворювання, пов’язане з умовами праці;.

нещасний випадок на виробництві;.

поранення, контузії, каліцтва та інші захворювання.

Людині, яка визнана особою з інвалідністю, встановлюється група інвалідності: перша, друга чи третя.

Залежно від ступеня розладу функцій органів та систем організму.

Групи інвалідності.

1 група.

Стан здоров’я людини важкий через захворювання або травму.

Вона не може себе обслуговувати, потребує сторонньої допомоги, постійного догляду, або ж людина частково здатна себе обслуговувати та не в змозі обходитися без допомоги.

1 група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б, залежно від стану здоров’я і потреби у догляді, допомозі або нагляді.

Особи, яким встановлюється 1 група, або не працюють через свій стан, або можуть навчатися чи виконувати деякі види робіт вдома.

2 група.

Людина має стійкі, важкі функціональні порушення в організмі через захворювання, травму або вроджену ваду.

Люди з інвалідністю 2 групи можуть себе обслуговувати, не потребують постійного нагляду або допомоги.

Вони здатні навчатися та працювати, виконувати роботу, яка не потребує великих зусиль.

3 група.

Людина має стійкі, середньої важкості функціональні порушення в організмі через захворювання або вроджені вади, які призводять до обмеження життєдіяльності, і потребує соціального захисту.

Як отримати інвалідність.

– Інвалідність встановлюється, якщо людина хворіє більше чотирьох місяців, – пояснює лікар-терапевт.

– Якщо стан пацієнта важкий, відновлення організму після захворювання або травми проходить повільно, то людину направляють до Медико-соціальної експертної комісії за місцем проживання або лікування.

Медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) – медичний заклад, що проводить медико-соціальну експертизу для встановлення інвалідності.

Людині призначають повне обстеження, аналізи, які мають підтвердити стійке порушення функцій організму через захворювання або травму та обмеження функцій органів або систем.

МСЕК визначає:.

Групу інвалідності, причину (вона може бути тільки одна, за винятком, якщо однією є інвалідність з дитинства).

Види трудової діяльності, що рекомендовані людині з урахуванням стану здоров’я.

Причинно-наслідковий зв’язок із захворюванням, що виникло в дитинстві, вродженою вадою.

Ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві або профзахворювання.

Медичні показання на право одержання особою з інвалідністю автомобільного транспорту або ж протипоказання до керування транспортним засобом.

Документи, які потрібно надати:.

Направлення на МСЕК лікувального закладу.

Медична амбулаторна картка пацієнта.

Довідка про стан здоров’я від фахівців з хвороби, за якою людина очікує отримати інвалідність – хірурга, терапевта, інших спеціалістів.

Оригінали рентгенологічного дослідження та результати лабораторних аналізів.

Діагноз пацієнта за основним захворюванням має бути описаний у виписці з історії хвороби.

Трудова книжка та її копія, засвідчена спеціалістом відділу кадрів з останнього місця роботи або нотаріусом.

МСЕК проводить обстеження тимчасово непрацездатної людини протягом п’яти робочих днів із дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та ухвалює рішення про наявність або відсутність інвалідності.

Підстави для відмови.

Недообстеження, недостатність обґрунтування хвороби.

Відсутність деяких лікарських записів, у зв’язку з чим неможливо визначити ступінь інвалідності.

Недостатність діагнозів чи симптомів тощо.

У разі незгоди з висновками медико-соціальної експертної комісії її рішення можна оскаржити в суді.