Держгеокадастр грає на боці забудовників проти інтересів суспільства-експерт

Адже маючи функцію державного контролю над нецільовим використанням земельних ділянок, цей орган допомагає забудовникам захопити вільні земельні ділянки, які не передбачені для житлового будівництва і за генпланом мають інше функціональне призначення. Про це детально розповів експерт, співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич у своєму блозі на сайті Кореспондент.

"Класичні форми корупційних заробітків у Держгеокадастрі - це реєстрація земельних ділянок, яка коштує в середньому від 5 000 до 30 000 дол. за кадастровий номер. Але найважливіше, що цікавить забудовників-це зміна цільового призначення земельної ділянки для забудови або вже для легалізації "злобудувань" на невідповідних за функціональним і цільовим призначенням землях. А ще допомога бізнесу за допомогою заниження коефіцієнтів нормативної грошової оцінки земельної ділянки, така собі «оптимізація " податку на землю і розміру орендної плати. Вигідна комерційна пропозиція: один корупційний платіж дає суттєву економію на платежах до бюджету протягом п'яти-семи років", - розповідає Марунич.

На думку експерта Інспекція з використання та охорони земель, що діє у складі Держгеокадастру, також «оптимізувала» власну діяльність. Він стверджує, що забудовники платять за те, щоб інспекція просто не виконувала свої функції, а орган тільки імітує свою діяльність щоб отримувати корупційний прибуток. Марунич навів кілька прикладів забудов, де на його думку проглядається корупційна складова в роботі Держгеокадастру.

"Забудова в протиріччя Генплану колишніх присадибних ділянок в провулку Милославський, яка перетворилася на ЖК "Мілос", де містобудівні умови і обмеження видані для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, а функціональне призначення - територія вулиць і доріг, частково територія з зеленими насадженнями. Держгеокадастр у Києві останні півроку щоквартально відкладає проведення перевірки, тим самим допомагаючи "Київміськбуду «легалізувати з часом»злобудування". Це не одиничний випадок. Держгеокадастр також надає час скандальному будівництву по вул.Воскресенській, 7, відстрочивши перевірку вже на 2022 рік. Там, всупереч цільовому призначенню земельних ділянок для приватної садибної забудови та землях промпризначення, девелопер "Інтергалбуд «продовжує будівництво ЖК» Паркові озера", ‒ заявляє Марунич.

Експерт, у своєму блозі, наводить ще цілий ряд забудов в Києві, де Держгеокадастр не помічає явних, на його думку, порушень.

"Не помічає інспекція Держгеокадастру та незаконного використання земельної ділянки по вул.Лук'янівська, 22, де під виглядом реконструкції приміщень житлового будинку відбувається нове будівництво 4-поверхового клубного будинку. Також не бачать беззаконня на вулиці Костянтинівській, 12. Тут забудовник під виглядом реконструкції приміщень Металобази будує з нуля адміністративно-виробничі приміщення, які неодмінно перетворяться в черговий ТРЦ або офісний центр. Унікальне явище, коли під виглядом археологічних вишукувань буде семиповерхова будівля на перетині Волоської і Ярославської, також без уваги інспекції», ‒ продовжує експерт.

Резюмуючи, Дмитро Марунич приходить до висновку, що цей орган простіше розформувати, ніж реформувати, так як він повністю не виконує свої функції.

"Такий стан речей можна пояснити тим, що працівникам Держгеокадастру видають зарплату в бек-офісах. Тому вони грають на боці забудовників проти інтересів громади та генерального плану міста. Загалом, це робота мрії, коли тобі платять за те, щоб ти нічого не робив. Так Може для державного бюджету простіше розформувати інспекцію, якщо прості громадські активісти роблять в рази більше, ніж цілий Держгеокадастр?"- задається питанням експерт.