У Казахстані, незважаючи на відставку уряду та зниження цін на автогаз, яких вимагали мітингувальники, продовжуються протести.
На тлі того, що відбувається в різних містах, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв ввів надзвичайний стан по всій країні.
Вже відомо про перших загиблих та постраждалих з обох боків. Кілька годин у Казахстані було відключено інтернет, не працювали сайти органів влади та працював лише держканал Хабар 24.
Токаєв тим часом заявив, що очолить Раду безпеки країни, якою раніше керував перший президент Казахстану – Нурсултан Назарбаєв. Він пообіцяв, що не втече з країни, незважаючи на заворушення, і анонсував пропозиції щодо нових політичних реформ, а також максимально жорстку відповідь на протести.
Як виглядає те, що відбувається в Казахстані, очима світових ЗМІ, читайте у матеріалі Фактів ICTV.
Кореспондент AFP, який був присутній на місці протесту, зазначив, що поліція застосовувала проти натовпу людей світлошумові гранати та сльозогінний газ.
Він повідомив, що деякі з протестувальників були озброєні палицями та щитами, вилученими у поліції.
Але повна картина подій залишається неясною, зазначають у AFP, оскільки з журналістами та свідками в Казахстані не можна було зв’язатися через Інтернет чи мобільні телефони, що серйозно обмежило висвітлення ескалації антиурядових протестів.
У виданні нагадали, що цей мітинг розпочався там же, де страйкували нафтовики у 2011 році – у Жанаозені.
При цьому у 2011 році щонайменше 14 мітингувальників було вбито поліцією в процесі придушення протесту щодо оплати та умов праці. В AFP підкреслили, що ті події вважаються найбільш смертоносним безладом з моменту здобуття Казахстаном незалежності в 1991 році.
На цей факт звернули увагу і в AP, але там називають число в щонайменш 15 загиблих.
При цьому журналісти вважають, що, судячи з того, що відбувається в ці дні, протести 2022 року не мають певного лідера або вимог.
Вони підкреслюють, що незважаючи на те, що протести почалися через майже дворазове підвищення цін на скраплений газ, що широко використовується як автомобільне паливо, масштаби та швидке поширення заворушень демонструють, що вони відображають більш широке невдоволення в країні, яка перебувала під владою однієї і тієї ж партії з моменту здобуття незалежності від Радянського Союзу в 1991 році.
У виданні нагадали, що Казахстан – дев’ята за величиною країна у світі, що межує з Росією на півночі та Китаєм на сході. Він має великі запаси нафти, які роблять його стратегічно і економічно важливим.
Незважаючи на ці запаси та корисні копалини, у деяких частинах країни доволі сильним є невдоволення поганими умовами життя.
За даними AP, багато казахів дратує домінування правлячої партії, яка займає понад 80% місць у парламенті.
– Назарбаєв домінував у політиці Казахстану, та його правління було відзначено помірним культом особистості. Критики кажуть, що він фактично встановив кланову систему в уряді, – наголошують у AP.
Видання eurasianet також звернуло увагу на те, що не всі протестувальники озвучували чітку мету: за їхньою інформацією, деякі вимагали зниження цін на паливо навіть там, де не було їх зростання.
The New York Times оцінює те, що відбувається, як гнів, викликаний підвищенням цін на газ у багатій на природні ресурси середньоазіатській країні.
– Протести занурили Казахстан, який вважався політично та економічно стабільним і перебуває у центрі того, що президент Росії Володимир Путін вважає сферою впливу Кремля, у хаос та потрясіння, – йдеться у статті.
Там нагадують, що Казахстаном майже 30 років правил Назарбаєв – колишній голова Комуністичної партії, якому зараз 81 рік.
У The New York Times вважають, що прихід Токаєва до влади створив два центри сили в Казахстані.
– Назарбаєв та його сім’я мають широкий авторитет, тоді як новий президент, незважаючи на те, що він вірний своєму попереднику, намагається зайняти сильнішу роль, дезорієнтуючи еліти Казахстану, – вважають у NYT.
У виданні наголошують, що для РФ ці події є ще одним можливим викликом для автократичної влади, і згадують у зв’язку з цим російську агресію в Україні в 2014 році.
– Росія здійснила військове втручання в Україну у 2014 році після того, як там спалахнули продемократичні протести, і Кремль запропонував підтримку білоруському диктатору Олександру Лукашенку, який жорстоко придушив мирні протести проти його автократичного правління у 2020 році, – йдеться у статті.
Зазначається, що прокремлівські ЗМІ зображують події в Казахстані як “організовану змову проти Росії”.
Як повідомляється, в РФ проурядовий таблоїд Комсомольська правда назвав протести “брудним жартом з Москвою” перед “вирішальними переговорами між Росією, США та НАТО” наступного тижня – за даними NYT, йдеться про дискусію з приводу російської ескалації на кордоні з Україною, так як існують побоювання щодо нового військового вторгнення РФ в Україну.
Джерела: AFP, AP, eurasianet, The New York Times
Фото: скріншот відео НВ