РРО як вбивця українського мікробізнесу
РРО як вбивця українського мікробізнесу

РРО як вбивця українського мікробізнесу

З початку 2022 року український інформпростір струсонула хвиля обурення українських підприємців, вимушених з першого січня проводити всі безготівкові розрахунки та операції з еквайрингу з використанням касових апаратів або програмного РРО. І хоча про цю ініціативу держави відомо вже понад рік, ФОПи виявилися неготовими до нововведення, оскільки до останнього сподівалися, що чиновники увійдуть в положення бізнесу, що так і не оговтався від коронакризи, та відстрочать злощасну норму.

ФОПи виявилися неготовими до нововведення, оскільки до останнього сподівалися, що чиновники відстрочать злощасну норму

Наприкінці 2021 року Кабінет Міністрів все ж пішов на поступки деяким підприємцям, позбавивши їх необхідності використовувати РРО. До списку щасливчиків потрапив той бізнес, який продає товари (крім підакцизних) або надає послуги в селах. І хоча цей крок назустріч сільським жителям був виправданим, цього виявилося недостатньо - у список винятків варто було внести значно більше категорій підприємців, діяльність яких не є ризиковою для держави, і річний оборот на поточному етапі їх діяльності й близько не може наблизитися до граничних лімітів по групах єдиного податку.

Ініціатор і головний захисник ідеї фіскалізації ФОПів – голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової, накладеної та митної політики Данило Гетьманцев, який поставив собі за мету детінізацію українського бізнесу і, як наслідок, збільшення надходжень до українського бюджету.

Як повідомляється на платформі відкритих даних Оpendatabot, на сьогодні в Україні налічується близько 2 мільйонів активних ФОПів, і темпи реєстрації нових підприємців минулого року поки що перекривали темпи закриття старих навіть на тлі кризи та протестних настроїв бізнесу через зростаючу фіскалізацію і недостатню фінансову підтримку з боку держави в період пандемії.

За 2020 рік ФОПи перерахували до державної скарбниці 52,5 мільярди гривень. Враховуючи, що ця форма підприємництва нерідко використовується в нашій країні як спосіб мінімізації оподаткування для великого бізнесу, зрозуміло, загальна сума надходжень могла б бути ще більшою, і ця думка не дає спокою українським законодавцям. За розрахунками експертів, ліквідація сірих схем (на яку спрямовано норму про обов'язкове введення РРО для ФОПів 2 і 3 груп єдиного податку) дозволила б збільшити річні податкові надходження до бюджету приблизно на 6-8 мільярдів гривень.

Фіскальні методи наповнення скарбниці, активно використовувані зараз українським урядом, давно довели свою неефективність

Однак фіскальні методи наповнення скарбниці, активно використовувані зараз українським урядом, давно довели свою неефективність, оскільки збільшення податкового тиску ставить бізнес у кут і, як наслідок, лише сприяє зростанню тіньової економіки, яка й без того має в Україні загрозливі масштаби. А тому гонитва держави за недоотриманими коштами повинна бути розумною і не приводити до закриття або відходу в тінь тих підприємців, які й раді платити податки та працювати чесно, однак, не витримують під зростаючим з кожним роком тиском контролюючих органів.

На користь цьому твердженню грає досвід розвинених західних країн. Немає жодної країни в Європі (до показників рівня життя в яких Україна так відчайдушно прагне), в якій би повністю була відсутня фіскалізація підприємців. Але водночас у всіх них застосовуються різні інструменти для того, щоб під фіскалізацію і підвищений тиск не потрапляли ті, кому це не потрібно.

Так, у таких країнах як Німеччина та Норвегія РРО не застосовуються для тих підприємців, які не досягли певної суми річного обігу. У Польщі та Румунії РРО не потрібні для певних видів товарів і послуг. А, наприклад, в Іспанії малий бізнес і зовсім не зобов'язаний використовувати РРО, а ставки сплачуваних податків для підприємців залежать від торгових площ, кількості найманих співробітників і видів вироблених або реалізованих товарів.

Результати обраного Україною шляху тотальної фіскалізації будуть помітні вже незабаром. Тільки за перші два тижні січня форуми та Facebook-спільноти українських підприємців переповнилися повідомленнями про те, що ФОПи йдуть в "чорний нал", відмовляються співпрацювати з державою, яка не здатна їх почути й зробити крок назустріч, або і зовсім закриваються. Звучать також заклики їхати на протести під Раду в перший день роботи депутатів.

Багато в чому негатив ФОПів продиктовано також людським фактором

Багато в чому негатив ФОПів продиктовано також людським фактором - неготовністю приймати нове і щось міняти, а також підвищеною дратівливістю через той факт, що держава втручається в їх справи на тлі доходів, які й без того скоротилися у коронакризові 2020 і 2021 роки.

Погіршувалася ситуація тим, що деякі програмні РРО – спеціальні комп'ютерні програми (або мобільні додатки, які можна встановити на телефон чи планшет), не впоралися з напливом користувачів з 1 січня і кілька днів "висіли", що не дозволяло законослухняним підприємцям коректно проводити операції. Гетьманцев вже відреагував на ці інциденти, сказавши, що Рада може відстрочити застосування штрафів для підприємців за невикористання РРО до 1 лютого. Деякі експерти висловлюють надії, що з початком роботи парламенту, депутати приймуть й інші послаблення для ФОПів через протестні настрої, що утворилися. Однак думати про можливі наслідки державі слід було до введення суперечливих норм, а не після.

Зараз очевидно тільки одне - українські уряд і парламент в гонитві за благою ідеєю наповнення бюджету повністю провалили комунікацію з питання РРО і не врахували кілька факторів.

По-перше, підприємці – це ті люди, які обрали для себе непростий шлях заробітку – працювати не за чиїмось вказівками, а на себе, розвиваючи улюблену справу і даючи роботу іншим. Люди з таким характером і складом розуму готові працювати за правилами, але вони не люблять, коли держава, замість того, щоб стимулювати й підтримувати, вставляє їм палиці в колеса, а тому діалог з такими людьми слід вибудовувати інакше.

Українські уряд і парламент у гонитві за благою ідеєю наповнення бюджету повністю провалили комунікацію з питання РРО

І по-друге, коли держава (особливо, з таким рівнем корупції, як Україна) підвищує податкове навантаження, люди повинні розуміти, що їхні гроші будуть використовуватися за цільовим призначенням, а не просто наповнювати бездонні кишені чиновників. Бути "білими" має бути вигідно для громадян. Нині ж ті, хто грає за встановленими державою правилами, на жаль, програють у конкурентній боротьбі тіньовикам і схемникам.

Особливо кумедно на тлі ситуації, що склалася, виглядає нещодавня ініціатива Міністерства соціальної політики запустити нову бюджетну програму, в рамках якої безробітні та малозабезпечені українці зможуть отримати від держави безвідсотковий кредит у сумі 100 тисяч гривень на розвиток власної справи. Ці кошти нібито можна буде направити на закупівлю матеріалів та обладнання, необхідних для створення бізнесу. Кредит буде надаватися новоявленим підприємцям на три роки й скорочуватися на суму сплачених податків. А якщо засновник бізнесу дасть роботу щонайменше двом людям, кошти в казну можна буде не повертати – повідомляють у відомстві.

Очевидно, ця програма націлена на боротьбу з безробіттям і розвиток підприємництва в Україні. Однак, нинішня політика, що проводиться щодо ФОПів, ставить її ефективність під дуже великий сумнів.

Глобально, ідея введення РРО – не погана

На закінчення хочеться сказати, що, глобально, ідея введення РРО – не погана, оскільки навчатиме підприємців касової дисципліни та допоможе бізнесу стати більш прозорим. Але не в поточному її виконанні, оскільки вводити касові апарати слід тільки тим категоріям ФОПів, для яких їх використання доцільне. Умовним продавцю сувенірів на площі 5 квадратних метрів або перукарці, яка приймає клієнтів на балконі своєї квартири, РРО не потрібні. Підприємцям-початківцям, нездатним вийти навіть на показник беззбитковості й при цьому все одно справно сплачує необхідну суму податків до бюджету, підвищений інтерес з боку контролюючих органів, немов червона ганчірка перед биком, представляється дратівливим фактором, який змушує їх задуматися про доцільність продовжувати вести свою діяльність. А чи допоможе масове закриття або відхід у тінь ФОПів побороти безробіття і збільшити податкові надходження до бюджету в бажаному обсязі? Питання риторичне.

Надія Бурбела

Теги за темою
Бізнес
Джерело матеріала
loader
loader