Активісти запропонували владі 11 кроків для захисту прав людини в умовах збройного конфлікту
Активісти запропонували владі 11 кроків для захисту прав людини в умовах збройного конфлікту

Активісти запропонували владі 11 кроків для захисту прав людини в умовах збройного конфлікту

Рекомендації сформували на основі запитів постраждалих від конфлікту, у тому числі — молоді, зауважили на пресконференції.

Неформальна коаліція правозахисників презентувала два напрацьовані нею документи — «11 пріоритетних кроків на 2022 рік у сфері захисту прав людини в умовах збройного конфлікту» і «Дорожню карту законопроєктів». У коаліцію увійшли Центр прав людини Zmina, громадські організації «Донбас SOS», «КримSOS», «Громадський холдинг “Група впливу”», благодійні фонди «Право на захист», «Восток-СОС», Stabilization Support Services, а також Кримська правозахисна група.

На думку правозахисників, влада має зробити такі кроки:

  1. Запровадити послідовну санкційну політику щодо осіб, причетних до політично мотивованих переслідувань українців і порушення прав людини.
  2. Ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду.
  3. Удосконалити систему розшуку зниклих безвісти в умовах збройного конфлікту.
  4. Запровадити позасудову процедуру визнання актів цивільного стану (зокрема фактів народження та смерті) на тимчасово окупованих територіях.
  5. Забезпечити справедливу компенсацію за знищене чи пошкоджене майно внаслідок збройного конфлікту.
  6. Покращити доступ до освіти для мешканців тимчасово окупованих територій.
  7. Створити умови для системного захисту та соціальної підтримки осіб і сімей, позбавлених свободи на окупованих територіях і в РФ.
  8. Змінити підходи до призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.
  9. Створити умови для оформлення українських паспортів для мешканців ТОТ.
  10. Забезпечити належний доступ до медичних послуг уздовж лінії розмежування.
  11. Скасувати дозвільний порядок перетину лінії розмежування.

Деталі кроків, аргументи «за» та відповідальні за них описані в документі.

Для втілення частини кроків у «Дорожній карті законопроєктів» правозахисники назвали шість ініціатив, які у 2022 році варті підтримки народних депутатів, чотири — рекомендували повернути на доопрацювання (або допрацювати після ухвалення в першому читанні), а 11 — відхилити. Наразі більшість згаданих законопроєктів опрацьовуються в комітетах, частина — очікує на розгляд у першому чи другому читанні. Як зазначили організатори, захід присвятили початку сьомої сесії Верховної Ради ІХ скликання, яка стартувала 1 лютого.

Нагадаємо, колишня журналістка і правозахисниця Марія Томак очолила Офіс Кримської платформи та розповіла «Детектору медіа», як вона продовжить захищати права людини на державній посаді, а також як журналістика й активізм поєднуються в її роботі.

Фото: zmina.ua

Теги за темою
Верховна Рада Крим російська агресія анексія Криму
Джерело матеріала
loader
loader