Как Путин использует военную истерию. И что делать в случае войны

Черги на автомобільних заправках за пальним. Люди масово знімають готівку в банках. Гривня різко знецінюється. Ціни йдуть вгору, інвестори тікають, люди бідніють. Це 2014 рік – кінець Майдану, початок російської агресії в Україні.

З кінця 2021 року зашкалює напруга. Велике скупчення російських військ на кордоні, розвіддані говорять про загрозу нового вторгнення, дипломати залишають Київ, валюту і ціни знову штормить. Ще не 2014-й, але ми схоже на межі.

Влада взялась заспокоювати людей. Чергова паніка та економічна криза країні зараз ні до чого.

Але чи заспокоїли слова президента українців?

Психолог пояснює, більш дієвим для заспокоєння було б чітко пояснити, що саме робити людям.

Тобто ви повинні розуміти, що будете робити у найгіршому випадку.

Про тривожні валізи вже не говорив тільки ледачий. Основна ідея в тому, щоб зібрати речі, які необхідні саме вам, але не менш важливо продумати для себе чіткий алгоритм дій. По-перше, визначитись, що ви будете робити: залишатися у квартирі чи їхати в інше місто. По-друге, просто проговорити з усіма членами родини, хто за що буде відповідати.

Не завадить просто для особистої впевненості вийти на двір і переконатись, чи відкритий підвал, щоб в ньому можна було у разі чого сховатися. Якщо закритий, то дізнатися у кого ключі та зробити дублікат.

Телеведучий, волонтер та політик Сергій Притула готується до найгіршого. Найдієвішим заспокійливим для нього є поїздка на фронт. Лише у грудні він двічі їздив до наших військових на Схід. Після того повертався до столиці набагато впевненішим.

А волонтер Катерина Сухомлина по своєму готується до війни. Вона розпаковує навчальні манекени та вже доведеними до автоматизму рухами показує непрямий масаж серця. Такі курси надання первинної допомоги Катерина з іншими сертифікованими волонтерами щомісяця проводить для поліцейських, військових та, звісно, цивільного населення для того, аби бути готовими до вторгнення Росії.

Та куди підступніший не воєнний, а інформаційний фронт. Останніми тижнями ми все регулярніше оновлюємо стрічку новин – хочеться бути в курсі: Ну, що ж там із війною? Схоже на дежавю. Прямо як у 2014-му.

Найбільше панікують дві категорії людей з точки зору споживання інформації. Ті, які взагалі не читають новин. До них якось фрагментарно долітає якась інформація. Другий вектор, це навпаки люди, які перенасичені інформацією. Вони дуже часто натрапляють як раз на те, що підклала російська пропаганда.

Психолог-криміналіст Юрій Ірхін вивчав історію багатьох збройних конфліктів. І каже, що їх об’єднує психологічний вплив на населення, адже сіяння паніки – це обов’язковий елемент війни.

Отже, важливо дуже вдумливо читати інформацію про війну. І старатись менше спілкуватись із людьми, які нагнітають паніку.

Словами “не панікуйте” можна довести людину до сказу, тож варто просто жити повсякденним життям, але бути готовим до найгіршого. Намагайтесь дозовано читати новини та підготуйте спокійно свій план дій на випадок війни.