В Одесі 10 лютого 1810-го урочисто відкрили перший Міський театр. Театр звели за 5 років за проєктом італійця Франческо Фраполлі.Одеса була невеликим приморським містечком, оточена сухим степом. Арман Емманюель дю Плессі герцог де Рішельє прибув до Одеси як військовий губернатор Херсонської губернії Російської імперії. Відновив торгівлю через Одеський порт, пяту частину митних зборів віддавав на розвиток міста. Узявся за будівництво складів для зерна, погребів, крамниць і виноробень. Звернувся до царя Олександра I з проханням виділити кошти для зведення театру. З казни отримав 20 тис. руб.Над проєктом працюють італієць Франческо Фраполлі та француз Тома де Томон. Фасад звели із морського ракушняку. Вийшла біла споруда у стилі класицизму. Обладнали зал на 800 місць. Мав три яруси з 17 ложами. У партері 44 крісла. За ними – стоячі місця.Одесити обожнювали театр. Квитки коштували від 30 коп. до 10 руб. Популярні арії з опер виспівують візники, торговці морепродуктами переповідали сюжети вистав покупцям.Театр припинив працювати 1812-го. Грецькі купці завезли до міста чуму, яка була в Європі. В одеському готелі померли раптово відразу три актриси, які купили шалі і хустки у греків. Після цього російські трупи припинили свої виступи. Рішельє зібрав медичну раду і оголосив аварійний стан в місті. За день помирало до 20 людей. У січні 1813-го епідемія пішла на спад. 2656 одеситів померли від чуми. Це десята частина населення міста.В ніч на 2 січня 1873-го театр згорів. Пожежа почалася від спалаху газового ріжка, який забули загасити. Відбудували його лише за 11 років.Воронцовський маяк в Одесі 30 листопада 1867-го оснастили електричними лампами.Він став четвертим у світі електричним маяком. Найперший маяк Одеси закладений 1815-го на мисі Великого Фонтану. Добудований при генерал-губернатореві князеві Воронцову і відкритий 6 грудня 1827-го.Отримав в народі назву Воронцовського. 1863-го спорудили чавунну башту витонченої маякової архітектури, що звужувалася догори. Нагорі 30-м маяка перед рефлекторами запалювалися 13 ламп з деревним або сурепним маслом, світло від яких було видно на 20 миль.