2022 - рік впровадження медицини фертильності в Україні

Про це повідомив президент Української асоціації репродуктивної медицини Олександр Юзько на пресконференції, яка була присвячена Міжнародному дню сексуального й репродуктивного здоров’я.

За словами Юзька, безплідність або порушення фертильності - нездатність народжувати - це медична і велика соціальна проблема. Так, на початку незалежності України було зафіксовано 650 тисяч пологів, а 2020-го 293 тисячі. Найпоширеніша причина – безпліддя жінок і чоловіків.

Крім того, зараз підвищується вік жінок, які народжують дітей. Якщо 1991-го жінки народжували у 25 років, то нині цей вік збільшився до 30 років. Таким чином, стає більше її ускладнень під час вагітності та пологів, кількість невдалих завершень вагітності.

Юзько розповів, що в Україні після 30 років народжує 33% жінок, за допомогою репродуктивних технологій - 47% жінок, а після 40 років - 6,7% жінок, за допомогою репродукції - 21%.

В Україні сьогодні є можливість збереження репродуктивного потенціалу – яйцеклітин і сперматозоїдів у молодому віці, адже сьогоднішня молодь перебуває під соціальним тиском, коли насамперед молодим людям потрібно заробити гроші на квартиру, машину, подорожі. Відтак, вагітність відкладають на потім.

"Ми зробили 32 тис. 664 цикли допоміжних репродуктивних технологій. Це десь 750 на мільйон населення. Це вдвічі менше, ніж роблять в Європі, втричі менше, ніж роблять у скандинавських країнах, і у 8-10 разів менше, ніж роблять в Японії та США", - зазначив президент Української асоціації репродуктивної медицини.

Наразі в Україні працює 73 репродуктивні клініки з 1200-1300 осіб персоналу, який потрібно постійно навчати. Ініціатором створення напрямку "медицина фертильності" є клініка репродуктивної медицини IVMED (Айвімед). Відтак, постає гострим питання підготовки нової лікарської спеціальності "репродуктолог", якої в державі наразі немає. 

"У нас є законодавство, зокрема, наказ МОЗ, який був зареєстрований у Міністерстві юстиції, де чітко написано про те, хто може займатися лікуванням безпліддя. Потрібна ліцензія на медичну діяльність, клініка має пройти акредитацію (надати звіт про роботу і працівники МОЗ перевірять роботу клініки). Сьогодні дійсно дуже важко отримати специфічне навчання. Ми в клініці ІVMED вчимо лікарів на місці. Якби це можна було зробити в спеціалізованих навальних закладах це нам би дуже допомогло. Наша клініка ІVMED отримала ISO – міжнародна сертифікація, згідно з якою процедури робляться на належному рівні. Крім того, ми маємо інші сертифікати, а саме, зареєстровані як клініка в американській Food and drug administration, а також сертифікація штату Нью-Йорк. Це дуже важка сертифікація. Ми єдині в Європі її маємо. Репродуктивна медицина в Україні – це гордість країни, а 20-30% - це іноземні пацієнти", - повідомила Галина Стрелко, головний лікар столичного Центру фертильного здоров’я IVMED.

Поліпшення репродуктивного здоров’я українців має здійснюватися через просвітницьку і наукову роботу, вважають учасники зустрічі. "Ми мусимо широко впровадити поняття "медицини фертильності". Для цього потрібно підвищувати рівень обізнаності не лише потенційних пацієнтів, а й медиків усіх рівнів надання медичної допомоги. З цією метою на кафедрі акушерства, гінекології та медицини плода Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика буде створено цикли тематичного удосконалення для лікарів різного профілю за вказаним напрямком", – повідомила докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедрою, заслужена лікарка України Світлана Жук.

Окрему увагу під час зустрічі було приділено відносно новій репродуктивній технології IVM (in vitro maturation), що успішно застосовується у медицині фертильності для пацієнтів, які не підпадають під стандартні схем стимуляції або ж проходять через лікування онкологічних захворювань.

"Сьогодні немає даних в Україні про те, скільки дітей, молодих людей та жінок й чоловіків репродуктивного віку, пройшовши важке лікування онкології, втратили фертильність назавжди, а в скількох із них відбулось природнє відновлення репродуктивної функції. Усі ці дані є конфіденційними, тому ніким не збираються та не аналізуються. На щастя, захистити репродуктивну функцію від впливу хіміотерапії та опромінення наразі можливо завдяки забору та кріоконсервації сперми, яйцеклітин та яєчникової тканини, а також кріоконсервації ембріонів. І цим також займається медицина фертильності", – зазначила Галина Стрелко з клініки фертильного здоров'я пари IVMED. Детальніше про всі ці кріотехнології за посиланням.

Медицина фертильності є своєрідним "страховим полісом" для тих, хто відповідально планує  батьківство, але в силу певних обставин змушені відкласти це рішення.  До її сфери входять:  відновлення функції фертильності, тобто здатності до зачаття у жінок та чоловіків;  генетична діагностика майбутніх батьків, преімплантаційний скринінг ембріона та генетичне дослідження плода. Ці новітні  методи діагностики та сучасне лікування збільшують  шанси успішної вагітності та народження здорової дитини.