ПТРК NLAW, як і будь-яка інша зброя має свої плюси та мінуси, а також призначення – детально розбираємо все
Збройні Сили України за декілька діб значно посилились протитанковими комплексами NLAW. Орієнтовно мова йде про тисячі одиниць озброєння, які Велика Британія передала Україні, організувавши справжній повітряний міст за допомогою літаків Boeing C-17A Globemaster III.
Defense Express вирішив по полицях “розкласти” ПТРК NLAW, бо будь-яка зброя має свої плюси та мінуси, а також призначення.
Призначення NLAW
Під час створення ПТРК NLAW (також відомий як MBT LAW та RB-57) у шведській Saab Bofors Dynamics одразу заклали декілька головних особливостей комплексу.
По-перше, він має бути простим у використанні та максимально ефективно протидіяти танкам та іншій бронетехніці – в першу чергу виробництва РФ. У Saab без жодних ремарок у вигляді типової цілі для свого ПТРК зображають російський Т-90, а в офіційних публікаціях пишуть, що NLAW – ефективне рішення на фоні “геополітичної нестабільності навколо Європи”.
Тобто були враховані можливості та слабкі місця саме російських танків, а також реальні умови сучасного бою “високої інтенсивності” – тобто повномасштабних бойових дій.
Саме такі вимоги сформулювали нарис NLAW: малі габарити та вага, можливість використання однією особою, мінімізація часу від виявлення цілі до її знищення, принцип “вистрілив та забув”, а також пасивний алгоритм наведення, який не дозволяє сенсорами лазерного опромінення зафіксувати загрозу.
Окрім танків шведський ПТРК можливо застосовувати проти будь-якої іншої броне- та звичайної техніки, укріплень та вертольотів противника.
Дистанція стрільби розробником визначена у межах від 20 метрів, що, відповідно до заяв Saab, є найменьшим показником серед ПТРК, максимальна – до 600-800 метрів. Останній показник напряму пов’язаний із засобом наведення ракети.
Варто зазначити, що NLAW фактично є останнім елементом протитанкової оборони піхотних підрозділів і, як все інше озброєння, є частиною загальної системи. Фактично на полі бою він починає діяти вже після того, як були застосовані далекобійніші засоби, які вже вимагають професійних операторів.
Бо один з головних плюсів NLAW – це його доступність до використання. Декларується, що для опанування цього ПТРК бійцю необхідно близько однієї години навчання.
Принцип роботи NLAW
Розробник NLAW свідомо відмовився від теплової головки самонаведення. Такі головки, по-перше, підняли б вартість ПТРК, а по-друге, сучасне поле загальновійськового бою має велику кількість хибних теплових сигнатур, включно із відкритим полум’ям.
Saab застосував доволі цікавий режим “прогнозована пряма видимість” (predicted line-of-sight) PLOS. У NLAW немає лазерного далекоміра чи інших лазерних систем. Навідник має навести перехрестя прицілу та протягом 3-5 секунд супроводжувати ціль. Електроніка пускової вираховує траєкторію, дальність та кутову швидкість – після чого можливо зробити пуск.
Цей алгоритм працює навіть в умовах, коли ціль видна не повністю, наприклад – лише башта танка, або навіть його антенна. Тобто важливо лише супроводжувати ціль у перехресті.
Після пуску ракета рухається за заданою траєкторією завдяки інерційній системі з перевищенням, так щоб над ціллю було близько 1-2 метри, тобто, враховуючи висоту бронемашин, на висоті 3-4 метри від землі, без огинання рельєфу.
Активація кумулятивної бойової частини відбувається завдяки магнітному сенсору, який фіксує наявність під ракетою значного металевого об’єкта. Аналогічна система успішно використовується на американському ПТРК BGM-71 TOW-2.
Боєголовка детонує над танком та уражає його зверху. Бронепробиття NLAW декларується у межах близько 500 мм, що у рази перевищує бронювання верхньої полусфери танків.
Також Saab опрацював алгоритм, коли на лінії польоту ракети знаходяться інші металеві об’єкти, які зафіксує магнітний сенсор, що могло б призвести до промаху. Така ситуація прямо зазначена на сайті виробника.
“Наприклад, у 50 метрах стоїть вже підбитий танк, а реальна ціль у 150 метрах. Необхідно просто перемкнути шкалу “дальність до цілі” на 100 метрів. Ракета пролетить над першим, вже знищеним об’єктом, а потім розпочне пошук цілі”.
Окрім режиму “прогнозованої прямої видимості” – PLOS, комплекс NLAW має режим “прямого пуску” – Direct Attack, для знищення легких цілей – автомобілів, вантажівок та вертольотів. Також він використовується для ураження цілей за укриттям, проте враховуючи особливість бойової частини, для цього необхідно влучити в амбразуру або вікно.
Плюси та мінуси NLAW
Окрім простоти використання, на чому наголошує Saab та представники Великої Британії, беззаперечним плюсом NLAW є його вага та габарити. 12,5 кг та 1 метр у довжину. Це дозволяє його переносити та стріляти одному бійцю з плеча.
Більше того, пускова – одноразова, після пострілу з неї можливо забрати лише приціл, у звичайній версії – оптичний, але це може бути й тепловізійний прилад, який має значно більшу цінність. У поєднанні із принципом “вистрілів та забув” це не зобов’язує бійця тягати з собою вже пусту пускову, як у випадку з Javelin.
Водночас проста система наведення та габарити наклали обмеження на дальність використання NLAW до 600-800 метрів, з яких можливо чітко утримувати ціль у перехресті. Хоча сама ракета може долати, за різними джерелами, до одного кілометра.
Водночас реальна дистанція бою, яку доволі часто відпрацьовують ті ж шведські військові – 400-600 метрів. І саме від майстерності оператора під час утримування цілі буде залежати результат пострілу.
Проте не слід напряму порівнювати NLAW з іншими ПТРК, такими, як Javelin або “Стугною” чи “Корсаром”. Бо ці комплекси призначені, фактично, для протитанкових підрозділів. Своєю чергою NLAW все ж ближчий до РПГ-7, проте вкрай “розумного”, тобто може знаходитись у розпорядженні звичайного відділення.
Також відмова від тепловізійної головки призвела до ще одного доволі не очевидного “плюсу” NLAW. Цикли вмикання/вимикання, а також загальний час роботи NLAW обмежено лише акумулятором. У того ж Javelin перед пуском теплова ГСН охолоджується аргоном на пусковій установці і має бути замінена після кожної активації. Його до речі вистачає, “за паспортом”, на чотири хвилини за які має бути зроблений постріл.
Також Javelin має мінімальну дистанцію пострілу у 150 метрів, що обумовлено “гіркою” яка робить ракета під час польоту. Такий різкий набір висоти зумовлює необхідність знайти точку пуску без електропередач та інших подібних перешкод на траєкторії польоту ракети.
Для пологої траєкторії NLAW – цих обмежень немає. Проте перед пуском слід враховувати, щоб ціль не заїхала за перешкоди висотою понад 4-5 метрів на кшталт дерев чи будівель. Хоча, враховуючи час польоту ракети навіть на 600 метрів у 3 секунди, це не має такого величезного значення. До речі на 200 метрів ракета NLAW летить всього 1 секунду, що у режимі “прямого пуску” дозволяє фактично не брати похибки.
Також слід зважити на те, що шведський ПТРК адаптований для пусків із приміщень – ракета має “м’який старт”. Окремо обумовлені й кути нахилу пускової – +/- 45 градусів, що дозволяє “працювати” ним навіть з верхніх поверхів будівель.