"Пасха" чи "Великдень", "куліч" чи "паска": як говорити правильно

Вже зовсім скоро (17 квітня у католиків та 24 квітня у православних християн) в Україні і світі будуть святкувати одне з найбільших церковних свят - Воскресіння Христове. ТСН.ua та провідні мовознавці нагадують вірянам, як правильно називається саме свято та його атрибути українською мовою. 

Так "Великдень" чи "Пасха": що саме українці святкують?

На жаль, багато українців називають це велике свято неправильно, а саме "Пасха". В усіх словниках української мови закріплена назва "Великдень". Також є ще один, церковний, варіант - "Воскресіння Христове". Як зазначає професор філологічних наук Олександр Пономарів, остання назва поширена не лише серед священників, її також використовують в урочистому стилі та в художніх творах.

В словнику української мови Бориса Грінченка взагалі немає слова "ПасХа". Проте в інших словниках його знайти можна, але з певними обмеженнями: "Пасха" (або "Пейсах", "Песах") - свято в іудеїв, в перекладі означає перехід і пов'язане з виходом євреїв з Єгипту, де вони перебували в рабстві.

В деяких регіонах України Великдень називають "Паскою". Особливо поширений цей варіант в розмовній мові та українській мовній церковній традиції. Таку назву можна зустріти і в деяких художніх творах.

Великодні страви: "паска" чи "куліч", "сир" чи "творог"?

За словами професорки і докторки філологічних наук Лариси Масенко в українській мові солодкий обрядовий хліб, який печуть на Великдень, носить назву "паска". Термін походить від єврейської назви свята "Пасха" або "Песах", яке іудеї святкують в березні-квітні. Чому слово прижилося в українській мові? Дослідники вважають, що це можна пояснити спільним проживанням українців і євреїв на одній території. Відповідно, існував взаємовплив як мови, так і кухні та культури.

А ось слова "куліч" в українській мові не існує. Це російський варіант назви обрядового хліба. Дехто вважає, що "паска" - хліб, який готується з борошна, а "куліч" - десерт без борошна, наприклад, з сиру. Лариса Масенко зазначає, що це твердження є абсолютно невірним. Паску можна готувати з борошна і будь-яких інших продуктів.

В останні роки українці також часто використовують ще один русизм, коли говорять про великодні страви. Йдеться про "творог", а також "творожну паску". Варто зазначити, що в українській мові таких слів не існує. Цікаво, що навіть деякі виробники молочної продукції почали використовувати ці терміни. Один з найвідоміших філологів України Олександр Авраменко наголошує, що в Україні потрібно вживати слово "домашній сир" або просто "сир", але аж ніяк не "творог". Якщо ж говорити про "творожну паску", тоді правильно вживати "сирна паска".

Великодня атрибутика: "крашанки", "писанки" чи "яєчка"?

Олександр Авраменко наголошує, що курячі яйця, які традиційно розфарбовують до свята, потрібно називати "крашанками" (якщо вони пофарбовані в один колір) чи "писанками" (якщо вони мають орнамент). Також мовознавець нагадав українцям, що не варто називати цей атрибут великого церковного свята "яєчками", адже це слово означає "парні чоловічі статеві залози".

• Вірші на Великдень для дітей, які легко запам'ятати
• Великдень 2022: цікаві факти про одне з найбільших християнських свят
• Привітання з Великоднем 2022 року: картинки, листівки, проза, вірші та смс
• Цікаві загадки про Великдень: для малят і не тільки
• Пісні про Великдень українською мовою: красива добірка для дітей
• Що покласти в кошик на Пасху
• Традиції та прикмети на Великдень 2022: що не можна робити
• Великдень 2022 року: коли українці святкують найголовніше церковне свято і які традиції існують