Злата Огнєвіч порадила, яку книгу варто почитати під час війни

У новій рубриці єдиного інформаційного марафону – «Книжка від зірки» – відомі особистості діляться власними рекомендаціями.

В інтерв’ю кореспондентці СТБ Еммі Антонюк співачка та екс-Холостячка Злата Огнєвіч розповіла про свою улюблену книгу та поділилась, що допомагає їй примиритися з суперечливими почуттями під час війни.

Серед улюблених книжок Злати – роман Елізабет Гілберт «Місто дівчат».

Про незвичайне кохання, на яке наклала тінь війна.

Це історія про відвагу бути собою і право жити так, як хочеться.

Під час війни ця історія особливо цінна, бо допомагає дозволити собі відчувати, легалізувати емоції та не соромитись почуттів.

«"Місто дівчат" – роман з глибокими думками.

Я б виділила три основні.

Перша: світ не ідеальний, і дуже дивно, коли людина намагається бути бездоганною в ньому.

Друга – про силу жінок.

Вона в нашій унікальності, десь нелогічних вчинках, в тому, які ми є насправді.

Третя думка, дуже актуальна сьогодні – життя стається з кожним із нас.

Ми переживаємо дуже багато різних подій, до яких не буваємо готові.

Наприклад, не можна бути готовим до війни.

Її треба прийняти сьогодні як факт.

У романі є зізнання солдата, який пройшов війну.

Він говорить дівчині, що увесь час боявся.

Боявся обстрілів, боявся натискати на курок.

Війна – це те, що зараз з нами сталося», – розповідає Злата.

Безкоштовна онлайн-терапія: психологічна допомога для українців.

«Моя психіка не була стабільною»: Леся Нікітюк розповіла, чим займається під час війни.

Після 24 лютого наш словник поповнився новим терміном – «провина вцілілого».

Ми стали країною з найпотужнішим волонтерським рухом у світі.

І водночас країною, де мільйони людей картають себе, що роблять недостатньо.

«У мене постійно є відчуття, що я роблю дуже мало», – зізнається співачка.

Для тих, хто пізнає у цих словах себе, хто зараз у відносній безпеці, Злата має прохання: дбати про себе і читати книжки, які допомагають примиритися з суперечливими почуттями.

«Особливо зараз, в умовах війни, не варто втрачати зв'язок з реальністю.

Наповнюйте своє життя рутинними справами.

Якщо ви можете зробити собі макіяж, одягнути улюблений светрик – робіть це.

Якщо ви маєте можливість готувати млинці – готуйте.

Це нормально.

Треба прийняти той факт, що як раніше вже не буде.

Необхідно жити тут і зараз, а не чекати, коли все закінчиться», – радить Злата.

Один із найрозповсюдженіших запитів на гарячій лінії психологічної підтримки в Україні – саме провина вцілілого.

Бо українці знають: кожна людина здатна змінювати дійсність і впливати на ситуацію, а отже – беруть на себе багато відповідальності.

«У нас це в крові.

Це національна риса, якою можна пишатися, і завдяки якій ми зараз чинимо опір, – запевняє Злата.

– З нами з усіма сталося життя, в якому є втрати, війни, біль, але є ще й надія, щастя, діти і мрія.

Є ми.

Я собі повторюю як мантру: що б там не сталося, я з усім впораюсь».