Марина Овсяннікова написала, що приїхала в «рідну Одесу»

Російська пропагандистка Марина Овсяннікова, яка зараз працює колумністкою німецького видання Die Welt, повідомила, що третього червня приїхала до Одеси. У фейсбуку вона опублікувала фото та допис із враженнями від міста.

«Сто днів війни… Рідна Одеса зустріла мене порожніми готелями та замінованими пляжами. Купатися заборонено, — написала Овсяннікова. — Російські військові кораблі постійно обстрілюють місто з моря. Ніхто не може спрогнозувати, куди прилетить черговий снаряд. Уся надія тільки на досконалу систему проти повітряної оборони. Але іноді й вона не рятує. Одна ракета влучила у прибережний готель, інша — у багатоповерховий будинок. Загинули восьмеро людей, у тому числі немовля. Будівельники вже почали відновлювати зруйновані секції будинку.

Одесити у пам’ять про воєнні злочини у Бучі, Ірпені та Маріуполі розфарбували паркан російського консульства чорною фарбою. Дипломати спалили документи і втекли звідси просто перед початком війни.

Мільйонне місто спорожніло. Майже половина його мешканців поїхала. Решта — живуть у постійному страху…»

У відповідь на критичні закиди в коментарях, що вона, мовляв, відповідальна за біду Одеси, Овсяннікова написала: «Особисто я нічого поганого Україні не зробила, навпаки — захищаю її», та уточнила, що «не писала пропагандистських текстів, а була технічною працівницею у міжнародному відділі». Вона не розуміє, чому не може приїхати в «країну, де народилась», де живуть дві її двоюрідні сестри і могила батька.

Про приїзд Марини Овсяннікової в Україну стало відомо через скандальне скасування пресконференції, призначеної на 1 червня в інформагенції «Інтерфакс-Україна» в Києві. «Детектор медіа» докладно розібрав цю ситуацію.

Також Овсянніковій намагалися організувати зустріч із студентами Інституту журналістики Київського національного університету імені Шевченка. Керівництво інституту відповіло відмовою. Із опублікованого листа з проханням стало відомо, що ініціатором зустрічі був представник російського проєкту Operation Sunflower, який серед іншого наразі зосереджений на захисті «хороших росіян».

На початку березня Овсяннікова під час нібито прямого ефіру програми «Время» зайшла у студію з плакатом «Ні війні». Відео фрагменту трансляції було опубліковано на YouTube. Пізніше росіянка звільнилась з пропагандистського каналу і працевлаштувалась до німецького видання Die Welt. 

Українські активісти протестували під будівлею Die Welt з вимогою звільнити російську пропагандистку, однак у виданні відмовились це зробити.

Німецька Weimer Media Group хотіла зробити Овсяннікову лауреаткою «Премії ЗМІ за свободу», проте відмовилась від цього рішення.

• Читайте також: Операція «Овсяннікова» або як змусити всіх забути про Маріуполь

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки повідомляв, що Овсяннікову наразі активно використовують в інформаційно-психологічних операціях Росії. Зокрема, вона отримала визнання та кредит довіри на Заході, використовуючи реноме «борчині проти російської пропаганди» для просування на західну аудиторію наративу про «необхідність» зняття з Росії санкцій.