Шахтар, Кайрат і філософія "тотального футболу": хто він, новий тренер Зорі?

Шахтар, Кайрат і філософія "тотального футболу": хто він, новий тренер Зорі?Розбираємо кадрові зміни на тренерському мостику "чорно-білих".

52-річний фахівець підписав угоду на три роки.

Що ми про нього знаємо?.

Уродженець маленького містечка Ассен, що у низинній провінції Нідерландів Дренте, мав недовгу ігрову кар'єру.

За три роки у роттердамській Спарті та два у клубі Гелмонд Спорт (чули про такий?) він провів трошки більше п'ятидесяти матчів.

Патрік у 27 років зрозумів, що грати у футбол — не його козир.

Набагато краще у нього буде виходити знаходити тих, хто це вміє робити.

І початок його діяльності припав на 2000-й рік і таке знайоме місто Роттердам, нехай і клуб на цей раз був більш іменитий — легендарний Феєнорд.

Як говорив одного разу ван Леувен, Нідерланди зформували його футбольну філософію.

Патрік загалом має дуже патріотичну позицію щодо рідного футболу і каже, що для клубу, який хоче розвиватися, вельми важливо дивитися саме на Нідерланди, Іспанію та Англію.

Тотальний футбол, який "помаранчеві" показали на Мундіалі-1974, є стержневим камінням у світогляді ван Леувена.

Раніше Патрік вже працював в Україні — з 2006-го по 2008-й роки він допомагав своєму співвітчизнику Генку ван Сте очолювати Академію донецького Шахтаря, а після повернення того на Батьківщину, на наступні 5 років і сам обійняв цю посаду.

Насправді, запрошувальний "дзвінок" від ван Сте був цілком логічним — під його керівництвом (як асистента головного тренера Спарти) Патрік грав, а потім вони недовгий час спільно працювали у Феє.

Саме за каденції ван Леувена школа гірників поповнилася, наприклад, Олександром Зінченком, якого знайшли на великих просторах Житомирщини і одразу віддали в таку собі "дитячу оренду" в іллічівський Моноліт.

Чи майбутнім кумом "Зіни" — Миколою Матвієнком, який є уродженцем міста Саки з українського Криму.

Нема сенсу перелічувати всіх, бо далеко не у кожному випадку знахідка діамантів є його персональною заслугою.

Але нідерландець був повноцінно залучений у процес, що й дало результат і у наявності багатьох вихованців Шахтаря в основі клубу та збірної, і у виході команди Валерія Кривенцова у 2015-му році у фінал юнацької Ліги чемпіонів.

Так, друге йде після першого, бо головний результат роботи керівника Академії — це яблука, які проросли із великої яблуні.

І це виглядає особливо іронічно на фоні того, що за деякою інформацією ван Леувен залишив клуб через провальні результати.

Мовляв, тільки Ярослав Ракицький з усіх вихованців Академії пробився в основу за час його роботи.

На початку 2013-го року, приблизно за рік до початку війни росії проти України на Донбасі, нідерландець залишив Шахтар.

Тоді він отримав новий виклик у кар'єрі — посаду спортивного директора казахстанського Кайрату.

І саме підвищення посади — більш офіційна причина зміни роботи.

Спортивний директор.

Обов'язки Патріка у Казахстані були схожими, але трішки розширеними.

Окрім усіх вікових груп Академії нідерландець займався комплектуванням першої команди.

В Алмати ван Леувен трудився майже три роки.

Юнацькі команди у ті роки вигравали трофей за трофеєм (хоча повторимося, що це не головне у дитячому футболі), а основна команда поповнювалася якісними виконавцями.

Наприклад, бразильцем Ісаелем, який потім перейшов до Ференцвароша Сергія Реброва і був дуже цікавим гравцем тієї чемпіонської команди.

Або ж — головним зрадником в історії українського футболу, прізвище якого ми не будемо зайвий раз писати, бо забагато честі.

Загалом, акліматизуватися у новій країні ван Леувену знову міг допомогти співвітчизник.

Так, у Кайраті разом із ним працював Раймон Аттевельд.

Тому належали приблизно ті функції, що Патріку у Шахтарі — безпосереднє керівництво Академією.

Відхід із клубу наприкінці 2015-го знову не обійшовся без двозначних трактувань.

Хоча, насправді, цілком зрозумілих — погляди нідерландця розходилися з поглядами керівництва клубу.

І навіть той факт, що Кайрат залишив головний тренер Владімір Вайсс, з яким у ван Леувена не склалися стосунки, залагодити рану не допоміг.

Хоча 2 чемпіонських титули у 2014-му та 2015-му роках — заслуга у тому числі й Патріка.

Маккабі Тель-Авів.

Новим притулком нідерландця став Ізраїль, де у червні 2016-му ван Леувен посів посаду виконавчого директора Департаменту молоді.

Як бачимо, наш герой любить подорожувати по не найбільш футбольним країнам.

Функції фахівця були приблизно ті ж, що й у Шахтарі — розвиток юнацького футболу, але до них додалася й робота в аналітичному відділі.

Однак, наприкінці 2020-го на його долю випало цікаве випробування, завдяки якому, можливо, ми зараз і читаємо цей текст.

Патрік ван Леувен став головним тренером клубу Маккабі Тель-Авів, вперше в житті отримавши цю високу посаду.

Зазначимо, що до того у Патріка був мінімальний досвід цієї роботи, адже наприкінці сезону-2019/2020 він у швидкісному порядку підмінив на цій посаді Владимира Івічі у якості в.

о., і навіть на початку сезону наступного встиг виграти Суперкубок країни.

Мабуть, саме цей факт чітко вказав керівництву клубу, хто має очолити "синьо-жовтих" після звільнення німецького фахівця Йоргоса Доніса.

Період роботи ван Леувена на посаді головного — досить нетривалий, аби його оцінювати раціонально.

За період з грудня 2020-го по жовтень 2021-го року у нього не було часу на побудову свого футболу.

Та ще й керувати кермом довелося вперше у житті, хоча команду і футболістів він мав знати доволі добре.

Перемоги у Суперкубку-2020/2021 (у ролі в.

о.) та Кубку того ж сезону (вже у ролі головного) — ось такі досягнення нідерландця за цей недовгий період.

Старт нового чемпіонату він в принципі повністю провалив, що й стало причиною звільнення.

Варто згадати, що проти свого колишнього клубу — Шахтаря, Патрік у наступному чемпіонаті України гратиме не вперше.

У лютому 2021-го Маккабі ван Леувена зійшовся із гірниками в 1/16 Ліги Європи і прогнозовано поступився.

18 лютого у Тель-Авіві голами відзначилися Алан Патрік (майже тезка) та Тете (2:0), а 25 лютого у Києві єдиний і переможний м'яч забив Жуніор Мораєс (1:0).

Втім, проти цих футболістів Зоря ван Леувена точно не зіграє...

До речі, про Зорю.

Мабуть, ніхто не очікував, що луганську команду у такий складний період очолить фахівець із-за кордону.

Але ми маємо доволі цікаву картину, в якій принаймні у трьох із п'яти учасниках єврокубків ("чорно-білі" гратимуть свої матчі третього раунду Ліги Конференцій 4 і 11 серпня, а жеребкування цієї стадії відбудеться 18 липня) головні тренери — іноземці.

Так, можна багато казати, що і Луческу, і Йовічевич (який би клуб він не очолював), і ван Леувен — не чужі нашій країні люди, проте ситуація дуже символічна.

Якщо ж у разі відходу хорвата Дніпро-1 зупинить свій вибір, наприклад, на кандидатурі Вісенте Гомеса — виглядатиме геть незвично як для наших сумних буднів.

Бо треба ж додати, що і Скрипник — ментально і культурно частково є німцем.

До того ж, про Зорю за останній період ходило чи не найбільше чуток, пов'язаних із її сумним майбутнім.

Але давайте до всіх позитивних моментів цього призначення додамо один цікавий момент: Патрік ван Леувен — клієнт компанії Prostar і особисто Вадима Шаблія.

І вже не таким і сенсаційним здається це раптове возз'єднання уродження країни тюльпанів із нашою Батьківщиною, погодьтеся!.

Яким буде цей союз на практиці, поки сказати важко.

Дуже багато обставин невідомі, у тому числі й склад Зорі.

Селекційному відділу луганців було би логічно формувати команду з молодих футболістів, враховуючи особливості попередньої роботи нідерландця.

До того ж, цілий ряд досвідчених футболістів команди може от-от залишити клуб.

Хоча сам ван Леувен заявляв, що вміє працювати далеко не тільки з молодіжними командами — йому подобається будувати клубну роботу і цікаві проекти.

А найперші висновки можна буде зробити вже зовсім скоро, адже "чорно-білі" якраз сьогодні вирушають до передмістя Варшави і розпочинають підготовчі збори у Польщі.