Ховалися в підвалі 36 днів: родина хлопчика-інваліда з Ізюма просить про допомогу
Ховалися в підвалі 36 днів: родина хлопчика-інваліда з Ізюма просить про допомогу

Ховалися в підвалі 36 днів: родина хлопчика-інваліда з Ізюма просить про допомогу

Сім’я з міста Ізюм Харківської області наразі перебуває у Польщі, куди евакуювалася після нападу росіян.

16-річний Микола з юних років має проблеми зі здоров’ям, які успішно долав, допоки не втрутився ворог.

У 2013 році батьки дізналися про діагноз сина.

Виявилося, що у нього спадкова моторно-сенсорна нейропатія, відома також як хвороба Шарко-Марі-Тута.

«В один момент ми дізналися, що наш син стає інвалідом.

Ця новина була для нас найгіршим вироком.

Хвороба швидко прогресує і призводить до незворотних змін.

Єдина надія на її уповільнення – інтенсивна реабілітація та систематичні заняття з фізіотерапевтами», – розповіли рідні Миколи.

Саме під час війни, коли родина ховалася в підвалі протягом 36 днів, стан хлопчика погіршився.

«На 28 лютого цього року у нас була запланована чергова реабілітація.

Ми купили квитки.

Через кілька хвилин наш світ був у руїнах.

24 лютого почалася війна в Україні.

Наше місто Ізюм було захоплене і розбомблене 26 лютого! У нас не було шансу вибратися.

Ми провели в підвалі 36 днів.

Було дуже холодно і волого.

Стрес, який ми з сином пережили, невимовний.

Наш будинок був зруйнований, ми залишилися без даху над головою.

Слава Богу, нам вдалося втекти і вивести дитину з цього пекла», – розповідають батьки хлопця.

Зараз сім’я Миколи мешкає в гуртожитку у Кракові, де вони чекають на операцію.

«Синові потрібна повторна операція, яку хірурги клініки рекомендують робити в липні-серпні цього року.

Проте сама процедура багато коштує, а синові ще знадобиться тривала реабілітація, спеціальне взуття та милиці.

Першу операцію ми провели у 2021 році власними силами, що стало для нашої родини великим випробуванням.

Ми пожертвували всім заради порятунку сина і зробили б це знову, тільки нічого не залишилося… Ми тільки робимо перші кроки у нове життя.

Незважаючи на те, що наш син інвалід-візочник, він має можливість займатися парабоксом, стрільбою з лука та баскетболом.

Він знову посміхається.

Син мріє стати на ноги і продовжити навчання в медичному коледжі, а потім і в медичному університеті.

Ми хочемо підтримати його в цьому.

Ми щиро дякуємо всім, хто вже нам допомагає, і будемо вдячні за вашу подальшу підтримку».

Реквізити для допомоги Миколі.

Номер карти Приватбанк 4149439015781192.

Мирошниченко Наталія Олександрівна.

Також збір коштів проводить польський фонд.

Джерело матеріала
loader
loader