/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F18%2Fdebf67e3cda2bebeafdd76cf8f583d65.jpg)
Ховалися в підвалі 36 днів: родина хлопчика-інваліда з Ізюма просить про допомогу
Сім’я з міста Ізюм Харківської області наразі перебуває у Польщі, куди евакуювалася після нападу росіян.
16-річний Микола з юних років має проблеми зі здоров’ям, які успішно долав, допоки не втрутився ворог.
У 2013 році батьки дізналися про діагноз сина.
Виявилося, що у нього спадкова моторно-сенсорна нейропатія, відома також як хвороба Шарко-Марі-Тута.
«В один момент ми дізналися, що наш син стає інвалідом.
Ця новина була для нас найгіршим вироком.
Хвороба швидко прогресує і призводить до незворотних змін.
Єдина надія на її уповільнення – інтенсивна реабілітація та систематичні заняття з фізіотерапевтами», – розповіли рідні Миколи.
Саме під час війни, коли родина ховалася в підвалі протягом 36 днів, стан хлопчика погіршився.
«На 28 лютого цього року у нас була запланована чергова реабілітація.
Ми купили квитки.
Через кілька хвилин наш світ був у руїнах.
24 лютого почалася війна в Україні.
Наше місто Ізюм було захоплене і розбомблене 26 лютого! У нас не було шансу вибратися.
Ми провели в підвалі 36 днів.
Було дуже холодно і волого.
Стрес, який ми з сином пережили, невимовний.
Наш будинок був зруйнований, ми залишилися без даху над головою.
Слава Богу, нам вдалося втекти і вивести дитину з цього пекла», – розповідають батьки хлопця.
Зараз сім’я Миколи мешкає в гуртожитку у Кракові, де вони чекають на операцію.
«Синові потрібна повторна операція, яку хірурги клініки рекомендують робити в липні-серпні цього року.
Проте сама процедура багато коштує, а синові ще знадобиться тривала реабілітація, спеціальне взуття та милиці.
Першу операцію ми провели у 2021 році власними силами, що стало для нашої родини великим випробуванням.
Ми пожертвували всім заради порятунку сина і зробили б це знову, тільки нічого не залишилося… Ми тільки робимо перші кроки у нове життя.
Незважаючи на те, що наш син інвалід-візочник, він має можливість займатися парабоксом, стрільбою з лука та баскетболом.
Він знову посміхається.
Син мріє стати на ноги і продовжити навчання в медичному коледжі, а потім і в медичному університеті.
Ми хочемо підтримати його в цьому.
Ми щиро дякуємо всім, хто вже нам допомагає, і будемо вдячні за вашу подальшу підтримку».
Реквізити для допомоги Миколі.
Номер карти Приватбанк 4149439015781192.
Мирошниченко Наталія Олександрівна.
Також збір коштів проводить польський фонд.

