Вийшов з окупації і взяв медаль ЧС: легкоатлет Андрій Проценко готувався до змагань на городі

Український спортсмен зі стрибків у висоту Андрій Проценко провів в окупації в Херсонській області понад місяць і готувався до чемпіонату світу на городі, за допомогою підручних засобів.

Про це йдеться у матеріалі Української правди.

24 лютого Андрій Проценко опинився в окупації у селі під Херсоном.

Після першого тижня шоку спортсмен зумів взяти себе в руки та відновив тренування.

Тренуватися довелося на городі за допомогою підручних засобів.

З окупації його сім’ї вдалося вирватися лише через 40 днів.

А 19 липня на чемпіонаті світу з легкої атлетики у США він виборов бронзову нагороду, взявши висоту 2,33 метра.

За його словами, завоювати “бронзу” йому допомогла злість на Росію.

– 25 лютого я мав їхати разом із дружиною на чемпіонат України, на Сумщину.

Коли дізнались, що почалась війна, зібрались та поїхали в село, на інший берег, ближче до Криму.

Там у батьків була наша донька.

Через кілька годин стало зрозуміло, що росіяни вже на мосту, тому кудись виїжджати на той момент не наважились.

І врешті провели в селі понад місяць, – розповів Андрій Проценко.

Легкоатлет перший тиждень взагалі не тренувався, адже лише читав новини, та думав, що має бути далі.

Коли ж розпочав тренування, то робив це для того, щоб відволіктися від новин про війну.

– Для тренувань я використовував все, що було в мене в селі.

Були металеві прути, які встромляли в землю, накривали плівкою та використовували для вирощування ранніх овочів.

Я брав ці прути замість спортивних бар’єрів, перешкод, – розповідає Андрій Проценко.

Андрій Проценко для УП.

Андрій Проценко для УП.

Андрій Проценко для УП.

Спортсмен наголошує, що більшість людей у Херсоні налаштовані патріотично, бо бачили в якому стані окупований Крим.

– Мало хто хотів бути в Росії, бо там немає розвитку.

Якщо хтось хотів трохи заробити, то більше їхав у Європу і навіть залишався там надовго.

Так, в Росію також їхали працювати, але навіть в тій самій Москві ніхто не хотів залишатися, – наголошує український спортсмен.

Андрій Проценко розповів, як він із сім’єю виїжджав з окупованого села, а потім із Херсону.

Російські військові з’явилися в селі через два тижні, там зайняли сільський будинок культури, загнали техніку.

Окупанти патрулювали вулиці, шукали українських військових.

Боїв у селі не було, але постійно лунали вибухи зі сторони Херсону.

Бувало, що в центр села прилітали ракети.

Україна здобула першу нагороду на чемпіонату світу з легкої атлетики в Юджині.

Коли з’явилась змога виїхати, то спочатку доїхали до Херсону.

А вже потім через кілька днів разом зі знайомими поїхали дорогою на Кривий Ріг через Снігурівку.

Андрій Проценко вважає, що спорт не може бути поза політикою, і він це розумів ще до 24 лютого.

– Російські спортсмени мовчать, і це дуже образливо для нас, українців.

У них була можливість донести правду, донести хоча б щось до своїх прихильників.

Звичайне населення Росії не виїжджає, не бачить світ.

Воно довіряє тому, що їм показують по телебаченню.

Спортсмени могли б розказувати, який є світ, і що насправді відбувається.

Але вони, на жаль, цього не роблять, – говорить український спортсмен.

Фото надані Андрієм Проценком для Української правди.