166 років від дня народження Івана Франка: пророчі цитати генія

27 серпня виповнюється 166 років від дня народження Івана Франка.

Видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, вчений, громадський і політичний діяч з’явився на світ 1856 року у селі Нагуєвичі на Львівщині.

Творчість Івана Яковича Франка – це унікальне явище, ціла духовна епоха у вітчизняній історії.

За словами франкознавців, «Каменяр» залишив кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів.

Всього за життя Івана Франка окремими книгами з’явилося понад 220 видань, у тому числі більш ніж 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів.

Лише частина спадщини великого українського письменника опублікована у 50 томах.

Цитати Івана Франка про любов, життя, патріотизм, Україну.

«Щастя ніколи довго не триває.

Щастя все – день, година, одна хвилина».

«Треба насамперед просвітити нарід, а тільки тоді допускати до політики.

– Жаль в такім разі, що наша конституція допускає анальфабетів до голосування, значит, в останній інстанції віддає в їх руки керму політики».

«Не раз чоловік гадає, що не знати яка на нього біда впала, аж за день, за другий озирається, а воно вже йому на добро вийшло».

«Дивне те людське серце! Найбільше своє щастя, найбільшу розкіш бачить у тім, щоб задати другому болючий удар, зробити його нещасливим, відібрати йому віру в людей і надію на ліпше!».

«Любов не залежить від нашої волі, приходить без нашої заслуги, щезає без нашої вини».

«Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі? Яке ти маєш право вдовольняти свої примхи і любовні бажання, коли мільйони твого народу не мають чим вдовольнити найконечніших потреб життя?».

«І подумай собі, що іноді досить одного слова, щоб убити чоловіка, щоб навіки або на довгі літа зробити його нещасливим!».

«Хто здобуде всі скарби землі І над все їх полюбить, Той і сам стане їхнім рабом, Скарби духу загубить».

«Інша річ говорити, а інша зробити.

Хочуть люди говорити, то нехай говорять.

Але від слів до діл іще дуже далеко.

А наші люди таку вже мають натуру, що їм аби вже виговоритися, то вже й легше».

«Закон! Розуміється, і ми чували дещо про закон, але ж надто добре знаємо, що закон – се теорія, що в книжці, на папері виглядає дуже гарно, а практика, жива дійсність має свої спеціальні закони, далеко не такі гладкі та заокруглені, а зате повні розгалужень, закарлюк та різнорідності».

«… лихвар і ксьонз заглядають найліпше в людські душі.

Обом люди говорять таке, чого не скажуть нікому іншому».

«Певно, певно, більшина тих, що йдуть шукати чудового діаманту, або збиваються з дороги в темнім лісі, або знаходять скляні черепки.

Але се ще не значить, що діамантів і зовсім нема і що знайти їх зовсім неможливо».

«Що за дивне сотворіння чоловік! Найближчі, найнатуральніші думки приходять йому в голову найпізніше! До найближчої мети мусить доходити крутими, далекими манівцями!».

«А у нас чи то вже натура така, чи такий здавна звичай, досить, що хто розбагатіє, той відвертає лице і серце від того люду, з якого він вийшов».

«Мій патріотизм – се не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо».

«Лиш боротись – значить жить!».

«Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації».

«Героїзмом можна назвати тільки таке діло, де мука і терпіння одиниці здобуває або окуплює добро цілого народу».

Роланд Франко помер 11 серпня на 90-му році життя.

Він був головою правління Міжнародного фонду Івана Франка, вченим–інженером та громадським діячем.