Гарік Кричевський розповів, що окупанти розграбували його будинок на Київщині

Відомий співак Гарик Кричевський розповів, що окупанти вчинили з його будинком в Київській області, куди артист з родиною мав переїхати 25 лютого.

«Наше містечко було під окупацією, в наших будинках жили окупанти, а пізніше були важкі бої.

Постраждали наші будинки, а деяких взагалі нема, – розповів Кричевський в програмі ЖВЛ.

Артист каже, що нині в його будинку, який він будував кілька років, ведуться мінімальні ремонтні роботи, щоб підготувати житло до зими.

«Я не зміг зайти, я не був у будинку.

Вкрали майже всю техніку, єдине, що лишилось – це гранд піано антикварне, мені привозили з Америки.

Вони просто не зрозуміли, що це.

Вкрали телевізор, але не знали, що цей інструмент дорожчий», – додав виконавець.

До слова, Гарік Кричевський – сусід другої відомої співачки Ірини Білик, житло якої теж постраждало від рук окупантів.

Будинок артистки розташований у котеджному містечку у селі Березівка ​​Бучанського району.

«Мій будинок знаходиться неподалік житомирської траси, – розповідала Ірина.

– Жодної крамниці не залишилося, ні школи – все осквернено.

А коли я побачила, що діється в моїй хаті..

Те, що раніше було акуратно складено в коробках, перевернуто верх дном.

Там просто каша.

Зараз все це намагається упорядкувати мій помічник.

Я питаю: «Вітя, ну як?» Він зітхає: «Ну що вам сказати? Вікон немає, треба буде вставляти».

Не тільки в мене так, у всіх довкола така ситуація.

Моїм сусідом через кілька будинків мав стати Гарік Кричевський.

Буквально за тиждень мав в'їхати, але не встиг.

Забрали телевізори, які він повісив – усі пограбували.

Пощастило, що у будинку ще не було речей, не завезли.

У мене було багато концертних костюмів та взуття, я дуже переживала за все це.

Але ви знаєте, багато не взяли, напевно, не носять їхні дружини такого «карнавалу».

«Мені сказали, що в моєму будинку був штаб рашистів, бо вже всі довкола вже поїхали, а в мене залишалися до останнього, – додала Ірина.

– Не хотіли йти: їм було там тепло та ситно.

Гуляли, відривалися.

Мені здається, що цей час був найкращим, що траплялося в їхньому нещасному житті.

Але сподіваюся, це останній такого роду банкет у їхній долі.

Забрали апаратуру, цінні речі.

Мої друзі кажуть: Іра, вони здохнуть у цих речах.

Українські жінки – відьми.

На початку війни я написала вірш-пророцтво, де побажала рашистам горіти в пеклі.

Отак і буде, впевнена в цьому».