Поки білоруські військовослужбовці спільно з російською армією почали виявляти більше активності біля північних кордонів України, звичайним громадянам РБ дедалі більше "закручують гайки". Так, 10 листопада стало відомо, що націоналістичне гасло "Жыве Беларусь" потрапило до списку забороненої символіки згідно із законом, створеним режимом олександра лукашенка.
Про це повідомляє "Сьогодні", посилаючись на опублікований документ у відкритому доступі. Саме гасло та його відгук "Жыве", що, по суті, є білоруською варіацією нашого "Слава Україні! Героям слава!", названий в офіційних паперах "колабораціоністським" і прирівнюється до нацистського привітання "Хайль Гітлер".
Також укладачі документа зазначили, що зазвичай виголошення цих слів супроводжується підняттям правої руки з розпрямленою долонею — як ще одне посилання до гітлерівської Німеччини, коли було нормою "зігувати" при фюрері.
Слова "Жыве Беларусь" поповнили список забороненої в РБ символіки, що складається із 52 пунктів. Цей вислів прив’язали до 13-го Білоруського поліцейського батальйону при ЦД, а також 30-ї гренадерської дивізії Ваффен-СС.
Проте спроби лукашенківського режиму заборонити навіть такий маленький елемент, який став символом революції 2020 року, виглядає дуже убого та смішно. Хоча б тому, що слоган має історію набагато довшу, ніж намагаються виставити білоруський диктатор.
Вважається, що початкові витоки фраза "Живе Білорусь" взяла з пароля нелегальної віленської революційної організації: "– Каго любіш? – Люблю Беларусь. – То ўзаемна". До своєї нинішньої форми гасло прийшло завдяки поезії Янки Купали "Гэта крык, што жыве Беларусь".
1917 року висловлювання трохи "розширили" — до "Няхай жыве вольная Беларусь". Тоді його використали політики Білоруської народної республіки. А з використанням епітету "радянська" цю фразу спокійно використовували собі в БРСР.
Найбільш сюрреалістичною забороною є, якщо врахувати, що зараз під девізом "Жыве Беларусь!" видають "Народну газету". Ця медіа є офіційним виданням Білоруського парламенту. Однак, звичайно ж, найбільшої популярності фраза набула під час протестів після виборів президента РБ у 2020 році. Вона стала символом опору і була використана багатьма авторами популярного контенту для створення пісень, віршів і малюнків. З цією фразою випустили композицію навіть українські рок-виконавці — на підтримку білоруського народу українців.