У четвер, 1 грудня, організатори оголосили переможців Всеукраїнського конкурсу журналістських робіт «Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади». Про це повідомляє «Інтерньюз-Україна».
Головний організатор конкурсу Мінрегіон разом з Радою Європи та ГО «Інтерньюз-Україна» привітали переможців – авторів та авторок 12 найкращих матеріалів у номінаціях «Онлайн-публікація», «Стаття», «Відеоматеріал» та «Радіоматеріал». Їх відзначили дипломами Мінрегіону та призами програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації України».
Цьогоріч на Конкурс надійшли рекордні 454 заявки – на сотню більше, аніж у 2021 році. У категорії «Онлайн-публікація» змагалися 283 матеріали, а у номінації «Стаття» – 50 статей. Також конкурсна комісія розглянула 60 відео- та 8 радіоробіт.
«Територіальні громади несуть на своїх плечах увесь тягар війни: звідси хлопці й дівчата йдуть воювати, тут підтримують армію та внутрішньо переміщених осіб, громади тримають продуктовий і фінансовий тил держави», – коментує журналістка Тетяна Сквірська.
Цьогорічним конкурсантам і конкурсанткам висвітлювали найбільш нагальні проблеми та потреби громад, особливості управління громадами та територіями в умовах війни, а також історії успіху муніципального менеджменту і публічної адміністрації в кризовій ситуації.
«Висвітлювати життя громад під час війни важливо, це додає людям віри у те, що життя триває, що потрібно працювати далі. Потрібно показувати позитивний досвід життя громади під час війни, який можуть наслідувати інші: всі ми вчимося жити в нових умовах», – каже журналістка Тетяна Верба.
За словами учасників та учасниць конкурсу, теми для цьогорічних матеріалів лежали «на поверхні».
«Тему обрати було легко. Висвітлюючи події, що відбувалися у Дмитрівській громаді, я бачила, як миттєво згуртовувалися люди та як реагували на виклики війни. З перших днів широкомасштабної російської агресії, керівництво громади, волонтери, громадські організації, бізнес, всі небайдужі працюють як єдиний механізм: усі виконують свою справу, забезпечують життєдіяльність громади, допомагають армії, надають прихисток переселенцям», – ділиться журналістка Катерина Матко.
Журналіст із Павлограда Дмитро Ольховий зазначив, що зараз головний виклик для журналістики – війна.
«...До цього більшість з нас не мала досвіду роботи в умовах повномасштабної збройної агресії. Доводиться шукати нові методи роботи з аудиторією, переосмислювати її бажання та поведінку. А ще – боротися з дезінформацією: дуже багато людей ще не навчились відрізняти правду від фейків», – каже Ольховий.
Медійники зазначають, що працювати в медіа під час повномасштабної війни – це не лише дотримуватися журналістських стандартів.
«Цього року точно вдалося досягти неабиякого рівня в обережності та відповідальності у професії. Коли ексклюзив у моєму чи сусідніх містах практично щодня, але розповідати про це не можна, коли працюєш в межах дозволеного, але під сюжетами все одно коментарі "Це не можна знімати", коли не можеш зв’язатися з необхідними спікерами, але все одно намагаєшся знову і знову, коли ледве даєш раду емоціям, та все одно маєш продовжити інтерв’ю – все це виклики, які гартують нас нині», – зазначає журналістка з Житомирщини Ольга Скосарєва.
Деякі медіа змушені працювати в умовах часткової окупації їхніх областей, наприклад, запорізька газета «МИГ». З березня цього року видання перейшло в онлайн та щодня долає чимало труднощів.
«Відрядження до більшості громад наразі неможливі, адже дві третини Запорізької області нині окуповані. Активні бойові дії відбуваються за кілька десятків кілометрів від обласного центру, понад дві третини громад знаходяться у переліку особливо небезпечних територій», – ділиться журналістка Ганна Чуприна.
З новими викликами зіткнулися й інші медіа, учасники та учасниці Конкурсу. Так, у зв'язку з війною редакція газети «Сільське життя» збільшила витрати на друк: зросла вартість паперу, а прибутки видання різко зменшилися через повну відсутність реклами. А газета з 92-літньою історією, «Козельщинські вісті» не витримала фінансової скрути й у листопаді цього року припинила своє існування.
Окрім інформування громад, журналісти та журналістки також зайнялися волонтерством.
«Одразу після 24 лютого планувати роботу редакції було складно. Проте згодом ми наново налагодили всі процеси. Зараз працюємо не лише як інформаційно-аналітичне медіа, а й приділяємо увагу волонтерству. Майже від початку повномасштабного вторгнення ми почали збирати кошти на потреби черкащан у ЗСУ. Останній, наймасштабніший збір, провели до Дня Незалежності. Редакція зібрала 1,6 мільйона гривень і придбала п’ять пікапів на передову. Щодо тематики матеріалів, то нині замість антикорупційних розслідувань ми зосереджені на матеріалах про життя Черкащини як тилової області, волонтерські центри та, звісно, ситуацію на фронті й наших воїнів», – розповідає журналістка черкаського інтернет-видання «18000» Єлєна Щепак.
Медіа продовжують працювати, навіть попри енергетичну кризу, спричинену російськими ракетними атаками.
«Оскільки наша робота майже повністю пов’язана з технікою, а вона, як відомо, потребує електроенергії, якої не буває годинами чи навіть днями, потрібно розв'язувати питання автономності та доступу до інтернету, щоб постійно бути на зв’язку», – розповідає журналіст Олександр Манченко.
Як зазначають організатори, шлях у професії Олександр розпочав за три тижні до повномасштабної війни: до цього він не працював з територіальними громадами та майже нічого не знав про місцеве самоврядування. Нині Олександр – переможець Конкурсу у номінації «Онлайн-публікація».
Повний список цьогорічних лавреатів Всеукраїнського конкурсу журналістських робіт «Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади – 2022» у чотирьох номінаціях.
У номінації «Онлайн-публікація»
І місце
Єлєна Щепак «У нас газ, а у вас?» Як громади Черкащини готуються до важкої зими (Інтернет-видання «18000»)
ІІ місце
Ганна Чуприна «Як передмістю Запоріжжя налагодити безпеку під час війни (ТОВ «Газета «МИГ»)
ІІІ місце
Олександр Манченко «Війна та децентралізація: про життя громад Харківщини та виклики, пов'язані з російською агресією» (Газета «Слобідський край»)
У номінації «Стаття»
І місце
Тетяна Сквірська «Головне — патріотизм у серці. Райгородська громада в умовах війни» (Немирівська обласна громадсько-політична газета «Прибузькі новини»)
ІІ місце
Надія Литвин «Хроніки воєнного тилу. Лутовинівка: «Точка нуль» на зв'язку цілодобово» (Газета «Зоря Полтавщини»)
ІІІ місце
Катерина Матко «Сила громади в її згуртованості. «Дмитрівська громада — це громада дружніх, активних та ініціативних людей» (Газета «Сільське життя»)
У номінації «Відеоматеріал»
І місце
Андрій Заєць, Іван Трач та Богдан Закордонець «Кам'янець-Подільський у перші пів року війни (Приватне підприємство «Лоран-А» та «Кам'янець-Подільська телерадіокомпанія»)
ІІ місце
Олег Ендрексон, Іван Проводов, Дар'я Юзькова, Максим Пономарьов «Ракетний терор: як місто бореться з великою водою унаслідок ударів по гідротехнічних спорудах» (Комунальне підприємство «Телерадіокомпанія «Рудана» Криворізької міської ради)
ІІІ місце
Ольга Скосарєва, Віктор Панченко «Прифронтові села Коростенщини» (Телеканал «Коростень ТБ»)
У номінації «Радіоматеріал»
І місце
Тетяна Верба «Інтеграція переселенців на Дніпропетровщині» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна радіостудія «Самара»)
ІІ місце
Олександр Бабуров «Врятувати! Зберегти! Відродити!» (ТРК «Троостянець», «Добре радіо»)
ІІІ місце
Дмитро Ольховий «Інтеграція ВПО в Дніпропетровській області» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна радіостудія «Самара»)
Всеукраїнський конкурс журналістських робіт «Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади» організовано Міністерством розвитку громад та території України у співпраці з Радою Європи та за підтримки ГО «Інтерньюз-Україна».
Фото: ГО «Інтерньюз-Україна»