У Києво-Могилянській академії заборонили спілкуватися російською
У Києво-Могилянській академії заборонили спілкуватися російською

У Києво-Могилянській академії заборонили спілкуватися російською

Все більше українців відмовляються від спілкування мовою окупанта / ua.depositphotos.com

У стінах Києво-Могилянській академії заборонили спілкуватися російською мовою.

Як розповів член Наглядової ради "Могилянки" Геннадій Зубко, викладання російською не ведеться у виші вже дуже давно. Наразі заборона стосується й міжособистісного спілкування.

"Це стосується абсолютно всіх: викладачів, студентів, адміністративного персоналу.  Ця норма прописана у нових Правилах внутрішнього розпорядку НаУКМА, які сьогодні затвердили на 40 сесії Академічної конференції університету", - зазначив він.

Відео дня

Зубко наголосив, що рішення підтримують і студенти, і викладачі.

"Війна дуже вплинула на роботу університету. Могилянці стали до лав ЗСУ  і пішли на передову захищати Україну, на жаль, є і загиблі герої. Війна скорегувала темп наукових досліджень, але кількість наукових публікацій, хоч і зменшилась, але не суттєво. Війна змусила багатьох студентів і викладачів шукати прихистку за кордоном", - пояснив Зубко.

Читайте також:
Кабмін затвердив порядок бронювання військовозобов’язаних
Кабмін затвердив порядок бронювання військовозобов’язаних
Росіяни вивезли сиріт з Херсона до дитячого будинку, який набув слави Освенцима(фото)
Росіяни вивезли сиріт з Херсона до дитячого будинку, який набув слави "Освенцима"(фото)
У КМДА назвали дату повернення учнів до шкіл після довгих зимових канікул
У КМДА назвали дату повернення учнів до шкіл після довгих зимових канікул

Російська мова в Україні – що змінилось після вторгнення РФ

З початку повномасштабного вторгнення РФ багато українців переглянули свої погляди на російську культуру та ставлення до російської мови.

Згідно з останнім опитуванням, понад половина українців більше не вважають російську мову важливою для України. "За" висловилися й респонденти, які у житті спілкуються російською.

Разом з тим у містах та селах продовжується дерусифікація назв вулиць, пам’ятних місць, архітектурних пам’яток. Школи обласних центрів, зокрема й Києва, відмовляються від мови-окупанта.

Однак, попри російську агресію, досі фіксуються нові випадки утисків україномовних.

Вас також можуть зацікавити новини:

  • Бажаючи плакати, я смішу інших: 233 роки з дня народження Петра Гулака-Артемовського
  • Не лише Залужний: два українські виші отримали у спадок по $2 мільйони (відео)
  • Частина нардепів з ОПЗЖ втекла з України в Дубай на тлі війни – ЗМІ
Джерело матеріала
loader
loader