Скинути напругу. Як спланувати відпочинок під час війни

Відпочинок під час війни. Фантастика чи життєва необхідність? Чому це важлива складова перемоги? Та як організувати відпустку бюджетно – в Україні або за кордоном? 

“Це був певний шматочок нормального життя. Можливість побути трошки в безпеці, спати в теплому ліжку, а не в окопі, спати спокійно, спати досхочу, від’їстися, відпочити – це була просто неймовірна потреба”. 

Анна Даниленко – дружина військового. З початку війни вона та її чоловік жили в режимі “заради перемоги”: “Про відпустку разом із чоловіком я мріяла давно, і коли підписали законопроект, згідно якого військовослужбовець мав 7-10 днів на відпочинок, я зрозуміла, що це шанс. Останній раз, коли я приїхала відвідати Славу в Краматорську, в нього не згиналися плечі від броніка, в нього був трошки відморожений палець на нозі, він був дуже стомлений, він плутав слова”.

Тож коли чоловік Анни отримав кілька днів відпустки на новорічні свята, подружжя вирушило на Закарпаття. 

“Мені до відпустки здавалося, що я дуже непогано тримаюся. Але на контрасті я жахнулася, як взагалі 9 місяців можна було витримувати цю напругу, – зізнається Анна. – Поспати, потриматися за ручку, побути разом, видихнути і відчути себе просто навіть живою. Була можливість гуляти в горах, і ми робили невеличкі вилазки кілометрів на 5-10. Гуляти лісом, не боячись розтяжок чи мін, послухати пташечок, подивитися на дерева, подихати повітрям – це надзвичайно велику кількість ресурсу дає”.

“Втома – це сигнал, а не наша слабкість, – каже психологиня Анна Просвєтова. – Не треба вважати, що якщо ви втомилися, то це ви погано старалися і треба зібратись. У наших людей дві крайнощі. Або “а раптом війна, а я втомлений”, або “війна, тож всі разом будемо тут здихати”. Це нелогічно, але цей підхід йде від глибокого почуття внутрішньої провини: я ж не в окопі, не воюю, то чому я тут втомився або втомилась? 

Втомилися – треба відпочити! Це базові умови нормального функціонування, адже принаймні на одну більш адекватну, заряджену, дієздатну людину в країні стане більше”. 

В умовах війни сімейний відпочинок обмежений територіально. Адже діє заборона виїзду чоловіків за кордон. Де ж відпочити і набратися гарних вражень в Україні?

“Знайти невеличкий стильний будиночок, захований десь в природі, в Карпатах, на Закарпатті, на Львівщині”, – радить тревел-блогерка Марія Себова. 

“В мене знайома там була в Київській області, в районі Демидова. Прокидається, виходить на терасу, а в неї оленятко бігає лісом, і це Київщина! Насправді, на таке є величезний запит: видихнути, переключитися, поїхати туди, де немає тривог. Якби мова йшла про літній сезон, це Шацькі озера, резорти в Трускавці, на Закарпатті. Навіть зараз можна приїхати в Одесу і погуляти вздовж моря”. 

Серед українців популярності набуває історичний туризм. І в нас є на що подивитися. 

Рівненщина: перший вищий навчальний заклад у Східній Європі XVI століття – Національний університет “Острозька академія”, замок-резиденція князів Острозьких, одна з найдавніших синагог – в Острозі, Дубенський замок. 

Тернопільщина: Бучач та унікальна ратуша з роботами Пінзеля, Збаразький замок, Вишнівецький палац, найдовша печера Євразії “Оптимістична”. 

Хмельниччина: затоплене село Бакота, Подільські товтри, резиденція Сангушків-Потоцьких, Кам’янець-Подільська фортеця.

Чернівецька область: Хотинська фортеця, зоологічний заказник “Зубровиця”, село Хрещатик зі срібною водою.

І це далеко не повний перелік тих місць, які можна відкрити для себе в Україні. 

Анна Даниленко місце відпочинку обирала за вподобаннями, але в умовах повної невизначеності: “До останнього дня не було зрозуміло, чи буде ця відпустка. Власне, в мене було 2 дні, щоб її спланувати. Мені дуже допомогло те, що я моніторила все раніше, допоміг попередній досвід, тому що я Закарпаття непогано знаю. Це курортне село Поляна, там є мінеральна вода, реабілітаційні центри, гарна логістика до термальних джерел Закарпаття, там гори, смачна закарпатська кухня, маленькі села, куди ніколи не “прилітало”, нарешті ми відчули можливість поспати без вибухів”. 

Попри те, що ціни значно виросли, спланувати бюджетний відпочинок досі реально. 

“Середня ціна за добу проживання в Карпатах десь 250 грн з людини – ціни точно дешевші, ніж в Києві, як і лікування, і харчування, – ділиться досвідом Анна. – Власне, ми готували вдома, тому це було недорого, на вечерю кудись виходили, це була закарпатська кухня, але теж по доступних цінах. Щодо лікування, то 7 днів з великою кількістю процедур – це масажі, це гідромасажі, ванни, декілька виїздів на термальні джерела – нам обійшлося десь по 5 тисяч гривень з людини”. 

Як не дивно, але відпочинок у інших країнах для жінок та чоловіків, яким дозволено перетинати кордон, досі залишається доступним. Попри зростання цін на послуги туроператорів, відпочивати самостійно стало дешевше і простіше. 

“Для плюс-мінус бюджетного відпочинку підійде будь-яка країна не в сезон: наприклад, Кіпр, де купатися неможливо, а гуляти вздовж моря прекрасно. Чи Португалія, де можна прогулятися біля океану, там і палаци, і мис Рока – найзахідніша точка світу, 

там прекрасна їжа – купа морепродуктів, які коштують недорого, – дає поради Марія Себова. – В Греції можна відпочити недорого, в тих самих Афінах їсти якийсь гірос за 2 євро, і це буде нереально смачно. Я обожнюю Мальту, це така неочевидна країна, куди мало хто доїжджає, але там можна відпочити комфортно та бюджетно”. 

Щоправда, для цього доведеться ретельно підготуватися до подорожі та промоніторити акційні пропозиції.

“Майже в кожній країні є певні дні, коли музеї безкоштовні, а зараз вхід в деякі з них вільний за українськими паспортами, – ділиться лайфхаками тревел-блогерка. – 

В Мадриді є галерея Прадо. Це шикарна картинна галерея, і туди можна щодня після четвертої прийти безкоштовно. Є багато країн, де дуже розповсюджені пороми, наприклад, в тому ж Амстердамі є місця, де ти користуєшся паромом просто як громадським транспортом за 1-3 євро, і це набагато дешевше, ніж взяти екскурсію човном”. 

З початку війни тревел-блогерка Марія Себова відкрила для себе нові лайфхаки закордонних подорожей. 

“Класична версія – до Польщі потягом, далі вже літаком. Дуже класна опція – це їхати через Молдову, до пропускного пункту там близько шести годин, далі ти швидко проходиш пропускний пункт, до Кишинева звідти їхати дуже недалеко, а там, будь ласка, лоукостери. Ці лоукостери раніше літали тільки Європою, але зараз їхня карта дуже розширилась. Можна купити собі за 15 євро квиток в Анталію і зберігати його, це такі маркетингові ходи. Запускаються нові рейси постійно, в мене знайома купила квитки за 500 доларів туди й назад в Лос-Анджелес – це дуже дешево!”

Тож можливості поїхати у відпустку під час війни є, і дуже важливо їх використати. Бо відпочинок – це неочевидний, але життєво важливий внесок у перемогу!

“Під час війни ви не просто можете  собі дозволити відпустку – ви зобов’язані дозволити собі відпустку, ви маєте це зробити, – наголошує Анна Просвєтова. – Відновлюючи свої сили, ви робите себе більш дієздатним, більш активним, більш корисним для суспільства, ніж якщо ви виснажені та будете лежати вдома, тому що ви вигоріли фізично і морально. Виснажена людина нічого корисного для перемоги зробити не зможе. Навпаки, вона сама потребуватиме допомоги, відтягуватиме на себе чийсь психологічний резерв”. 

“В мене з’явилося стільки сил, – задоволена відпусткою Анна Даниленко. – В мене з’явилася велика кількість ресурсу, можливість щось планувати, тому що раніше планувати щось більш ніж на добу було дуже страшно. А після відпочинку я зрозуміла, наскільки широкими є мої можливості”.