Помилково вважати її українкою: чому Чмерковський не здивований, що Денисова чкурнула в Москву

Максим Чмерковський та Тетяна Денисова застали 24 лютого минулого року в Україні, але їхні реакції на події були кардинально різними. Танцівниця нібито виїхала в Німеччину, але про війну змовчала і опісля поїхала у Москву. Тоді як хореограф досі допомагає Україні та стоїть на її боці.

Чому Чмерковський не здивований рішенням Денисової

Максим Чмерковський нагадав, що мовчунів досі залишається чимало – і такі є не тільки в інших країнах, але й в Україні. Але він вважає, що більш болісно, коли мовчать українці, а Денисова такою не є.

Якщо досі хтось помилково вважає Денисову українкою – це повна маячня. Я про неї нічого не знав, і про цю ситуацію також, поки ми не познайомилися. Але коли ми познайомилися – це далеко не "Тетяна". Вона абсолютно не "Денисова", ніякого відношення до України не мала.

Хореограф зізнався, що відчув її "неукраїнський" настрій під час спільних розмов. Тому для нього не було здивуванням її вибір. Утім, Макса приголомшило те, наскільки швидко Денисова вирішила чкурнути до Москви.

"При спілкуванні від неї не йшло нічого українського. Коли я з нею сидів і спілкувався, це була не та жінка, з якою я спілкуюся в Україні протягом дуже багатьох моїх приїздів. У неї була інша енергія, вона по-іншому дивилась на ці речі. Українці хвилювалися, а вона – ні. Коли вийшло, що вона працює на російському телебаченні, я здивувався, не тому, що це було дивно. А тому, що це було одразу. Я очікував, що вона вкінці кінців там якимось чином там опиниться, але щоб так швидко".

Інтерв'ю з Максимом Чмерковським: дивіться відео онлайн

Як Чмерковський намагався допомогти Денисовій

Максим Чмерковський зізнався, що у перші дні вторгнення хвилювався за Тетяну й намагався допомогти їй з виїздом. Він навіть пропонував їй переїхати до нього в готель. Тому для танцівника зрада Денисової – не менш образлива.

Мені так само образливо, бо коли все це відбувалося, мені за неї було дуже страшно. Я хвилювався, бо вона опинилась сама. Я думав, що я чоловік – мені легше, а вона тендітна дівчина, за нею потрібно доглядати. Я намагався їй допомогти, потім вона таки поїхала сама, а я залишився.

"Коли я дізнався, що вона працює в Москві, з корабля на бал, мені було дуже неприємно. Я довго не міг зрозуміти, я не вникаю в її життя, ми не знаємо, що в кого як. Може, у неї насправді немає ніякого життя в Німеччині, може у неї не було вибору. Але водночас я ловлю себе на думці, що починаю заступатись за неї. Я можу все зрозуміти, але брати участь у "Танцях" у Москві, прямо отак...".