Психолог розповіла, як запобігти розвитку розладів харчової поведінки

Психолог Богдана Велігура на майданчику популярного онлайн-ресурсу доказової медицини Бережи себе розповіла про те, як уберегти себе і своїх близьких від розладів харчової поведінки.

– Розлади харчової поведінки це майже завжди результат одночасного впливу декількох факторів, – зазначає фахівець.

За її словами, якщо з генами, спадковістю і вродженими особливостями обміну речовин боротися марно, то впливати на харчові звички, ставлення до тіла, самооцінку і на споживаний контент ми можемо завжди.

Здорові харчові звички

• збалансоване і різноманітне харчування відповідно до потреб організму;
• споживання продуктів без їх розподілу на “хороші” і “погані”;
• відсутність харчових обмежень, дієт і примусів, крім випадків медичних показань;
• відсутність зацикленості на їжі.

Харчові звички формуються в сім’ї, стверджує психолог. Тому один із способів попередження розладів харчової поведінки – з’ясувати для себе, що повинен включати збалансований раціон і впровадити це в харчування вашої родини.

Ставлення до тіла

– Ми повинні пам’ятати, що головна функція нашого тіла — не відповідати інстаграммним трендам, а жити повноцінним життям, – зазначає Богдана Велігура.

За її словами, проблеми починаються, коли ми зосереджуємось на зовнішніх характеристиках тіла. Зокрема, на тих аспектах, які нас не задовольняють.

При цьому ми повинні бути обережними в оціночних судженнях і заявах як щодо власної зовнішності і форми тіла, так і інших людей.

Самооцінка

На думку психолога, коли самооцінка будується лише навколо одного аспекту особистості, наприклад форми та виду тіла, це призводить до зацикленості та хиткості самооцінки.

– Якщо цей аспект не відповідає очікуванням людини, може виникнути почуття розчарування в собі, спустошення і безнадійності, – говорить фахівець.

У такому стані ми стаємо дуже вразливими. Тому потрібно усвідомлювати, що кожен з нас має багато граней особистості. Зовнішність і форма тіла – лише одна з багатьох.

Психолог рекомендує зробити просту вправу – виписати всі аспекти, з яких складається ваша самооцінка.

Приміром:

• я в навчанні або кар’єрі;
• я як мама/батько, дочка/син, дружина/чоловік, подруга/друг;
• я і моя турбота про власне здоров’я тощо.

У кожного ці аспекти будуть різними. Випишіть їх і спробуйте зрозуміти, свої сильні і слабкі сторони. Причому мати слабкі сторони – цілком нормально і не означає, що ви повинні кинути всі сили на їхнє виправлення.

Слід навчитися приймати те, що у нас є сильні і слабкі сторони. І це чудово. Бо саме це робить кожного і кожну з нас неповторними.

Основою адекватної і здорової самооцінки є розуміння того, що я гідний любові і поваги вже такий, як є. Для цього мені не потрібно худнути або набирати вагу, відповідати будь-яким іншим соціальним стандартам.

Свідомо вибираємо контент

Зараз ми багато часу проводимо в цифровому просторі – від залипання в соціальних мережах і до перегляду серіалів на ніч.

Якщо візуальні образи, які ми там бачимо, в більшості своїй транслюють тиранію ідеальних тіл, з кубиками преса і нульовим ступенем целюліту після народження трьох дітей, то мозок саме це і сприймає норму.

Хоча статистично такі форми навіть до народження дітей, при регулярних фізичних навантаженнях і збалансованому харчуванні зустрічаються не так часто. Однак мозок людини погано сприймає статистику, на відміну від візуальних образів.

Слід уважно стежити за візуальним контентом, який ми споживаємо і стежити, чи не стала тиранія “ідеальних тіл” нормою для вашої стрічки.

Турбуйтеся про своє тіло і будьте вдячні йому за те, що воно добре служить вам і дає можливість насолоджуватися життям. Будьте свідомі і бережіть себе.

Джерело: