Дослідження КМІС: Українці зацікавились історією, а відповіді шукають в ютубі та соцмережах
Дослідження КМІС: Українці зацікавились історією, а відповіді шукають в ютубі та соцмережах

Дослідження КМІС: Українці зацікавились історією, а відповіді шукають в ютубі та соцмережах

Дослідження КМІС: Українці зацікавились історією, а відповіді шукають в ютубі та соцмережах - Фото 1
Дослідження КМІС: Українці зацікавились історією, а відповіді шукають в ютубі та соцмережах - Фото 2
КМІС: Українці вважають, що держава повинна формувати свою політику у сфері історичної пам'яті, але займається цим недостатньо.
Дослідження КМІС: Українці зацікавились історією, а відповіді шукають в ютубі та соцмережах - Фото 3
Дослідження КМІС: Українці зацікавились історією, а відповіді шукають в ютубі та соцмережах - Фото 4

Більше двох третин українців стверджують, що російсько-українська війна змінила їхнє ставлення та підвищила інтерес до історії України. Щоб вивчати історію, українці найчастіше використовують ютуб, соцмережі й телепередачі. При цьому абсолютна більшість опитаних вважають, що держава повинна формувати свою політику у сфері історичної пам'яті, але більше половини кажуть, що держава займається цим недостатньо.

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного на замовлення Міністерства культури та інформаційної політики України.

Більше двох третин (68%) вказали, що російсько-українська війна змінила їхнє ставлення до історії України. Українці стали більше цікавитися історією, зокрема 69% зазначили, що їхній інтерес до історії зріс протягом останнього року. 

За відповідями респондентів, трохи вищий інтерес до історії України проявляють жінки, аніж чоловіки, а також люди старші 40 років, аніж молодші. Утім, як свідчать результати дослідження, від освіти, фінансового становища та основного місця проживання цікавість до історії України не залежить.

«Тобто можна сказати, що історією України високою мірою цікавляться усі категорії населення, хоча міра інтересу може дещо відрізнятися», — кажуть соціологи.

При цьому, щоб вивчати історію, найчастіше використовують відео на YouTube (53%), публікації в соцмережах (37%), телепередачі (35%). 29% опитаних звертаються до книг.

Окрім цього, близько 14% для вивчення історії протягом минулого року використовували аудіоресурси (радіо, подкасти), 14% – читали періодичні видання про історію, близько 7% використовували інші інтернет-джерела (вікіпедія тощо), 5% проходили онлайн-курси, 1% дізнавалися щось нове з історії України через спілкування із іншими людьми.

Відсоток тих, хто для вивчення історії України використовує відео на YouTube та соціальні мережі, вищий серед молодших і знижується із віком. Натомість для людей старших за 60 років основним ресурсом для вивчення історії України є телевізійні передачі.

Відсоток тих, хто для вивчення історії України протягом минулого року читав книги, більший серед людей із вищою освітою та людей з кращим фінансовим становищем.

 Дослідження КМІС: Українці зацікавились історією, а відповіді шукають в ютубі та соцмережах - Фото 5

Щодо питання державної історичної політики, то абсолютна більшість (85%) опитаних вважають потрібною державну політику у сфері історичної пам'яті.

При цьому на думку незначної більшості (55%) держава недостатньо займається історичною пам'яттю. 31% вважають, що держава працює достатньо, а 8% кажуть, що держава надмірно втручається в питання історії.

Більшість жителів України погано обізнані з діяльністю Українського інституту національної пам'яті (УІНП): 32% взагалі не чули про цю установу, 33% щось чули, але здебільшого нічого не знають про діяльність цього інституту, 32% частково знайомі і лише 2% добре знайомі та слідкують за його діяльністю. Ті, хто принаймні щось чув про УІНП, у абсолютній більшості (68%) довіряють його інформації.

Невелика більшість опитаних (55%) вважають, що рішення про встановлення пам'ятників чи найменування або перейменування міст чи міських об'єктів мають ухвалювати органи місцевого самоврядування, 31% — звичайні громадяни, 25% — наукові інституції, 22% — органи центральної влади.

До перейменування в Україні об'єктів, названих на честь радянських діячів, позитивно ставляться 66%, негативно — 31%. Дещо менший відсоток позитивно ставиться до перейменування об’єктів на честь російських діячів (54% сприймають позитивно і 42% негативно).

Опитування проводилося 19-27 січня 2023 року методом телефонного інтерв’ю. Були опитані 2004 дорослі жителі України. Застосовувалась випадкова вибірка номерів мобільних телефонів, згенерованих випадковим чином (random digit dialing). На етапі обробки даних отримані результати були зважені з урахуванням статево-вікової структури постійного населення. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2% для показників, близьких до 50%, 1,9% для показників, близьких до 25 або 75%, 1,3% для показників, близьких до 10 або 90%, 1,0% для показників, близьких до 5 або 95%, 0,4% для показників, близьких до 1 або 99%.

  • Читайте також: Більшість українців підтримують перейменування назв, пов'язаних з Росією та СРСР
Теги за темою
Соцмережі опитування
Джерело матеріала
loader
loader